Військовий був шокований, як для одних людей у Тернополі є війна - вони воюють, донатять, допомагають, а є інші - які не можуть навіть схилити голову і зупинитися, коли везуть тіло Героя.  

"Добуваю два крайні дні у відпустці. З кожним разом час, котрий ти проводиш вдома стає важчим. Чому? Бо ти починаєш бачити, що українське суспільство поділилося на два світи. Один світ - ті, хто воює, а також їхні рідні і близькі, а також ті, хто допомагає. Є ще інший світ, для нього війни, або не існує, або вона десь там далеко, - відзначив Володимир Бірчак.  - Сьогодні ходив у справах по рідному місту. Везли тіло хлопця на щиті. Я, власне, як і більшість нормальних людей зупинилися, щоб віддати честь (так, тут доречне саме це словосполучення) герою. Але поки ми стояли якихось 10-15 секунд, повз мене прошмигнуло людей 7. Чи в них була срачка, чи що. Я не знаю. Але вони не могли зупинитися на 10 секунд, щоб вшанувати того, завдяки кому, вони можуть ходити мирним містом".

За словами військового, він не розуміє, як можна сидіти і чекати, поки до Тернополя прийде ворог. 

"Не треба ніким прикриватися - ТЦКашниками, депутатами, держслужбовцями and so on. Як казав Кобзар "...не завидуй же нікому, дивись кругом себе..." І не треба байок, що коли п*дар прийде сюди, то ми всі підемо. Якщо п*дар прийде сюди, то вже нікуди йти не треба буде, просто одягнете ошийники рабів і будете чистити параші і ще дивитися, як ваших жінок гвалтують у вас на очах, - наголосив військовий. - За ці дні, у весняному сонячному Тернополі спостерігав багато гарних речей - закохані пари обіймаються і ходять за ручку, молоді тати із мамами та дітками. Це так чудово, правда? Але є одне але - це могли бути б і ми, але не є. Чому? Бо ми замість вас сидимо по окопах і посадках, у п*здорєзах на нулях, чи бодай просто в нарядах на еспехах тримаємо лінію. Але ми закінчуємось, закінчуємось кожної хвилини, години, дня. Нас ще трохи є, але ми закінчуємось. А. Камю писав, що найкращою зброєю проти чуми (дивись війни) - є чесність. То будьте чесні бодай перед собою. Якщо ви "мамині черешеньки", то мийтеся на вечір інтимним милом й лягайте спатки в теплу перинку, якщо є бодай ще залишки честі і гонору, то зброю в руки і вперед на захист нашої Країни".