«В житті християнина немає таких понять як «просто так», все доцільно і цілком зрозуміло з погляду боротьби за людьські діші між Богом і дияволом. Карти - це богохульна гра. І не тільки тому, що вона азартна. Ця гра хулить головні християнські символи», – пояснюють у парафії УГКЦ Скали-Подільської.

Далі посилаються на книгу «Брехлива правда», видавництво "Жива Вервиця", де окремі слова трактуються наступним чином:

• слово «хреста»(«трефи») з ідиш перекладається як «нечисть/мерзота». Цим словом називають в картярські грі Хрест.
• слово «бубни» символізують цвяхи, котрими були пробиті пречисті руки і ноги Христа Спасителя.
• слово «піки» це спис римського воїна Лонгина, котрий пробив бік Господа.
• слово «черви» хулить євангельську губку на тростині.
• слово «козир» походить від взятого з Талмуду слово «кошер» («жертвоприношення»).

«Тепер, знаючи це, картярі нехай задумуються, в якому жертвоприношенні вони беруть участь, коли в розпалі гри з розмаху вдаряють об стіл картою і кричать : «Козир!» - нібито висловлюючи у своєму серці ту чорну радість, яка переповнювала серця боговбивць при вигляді того, як вбивають цвяхи в руки Спасителя.

Таким чином, люди, які грають в карти, стають в один ряд з Каяфою, книжниками і фарисеями. Карти несуть в собі багато бід, недарма ж говорять : «Нечисть всіх мастей», - йдеться у дописі церковної парафії.

Там наголошують, що найпоширеніша гра в карти називається «в дурня». Мовляв, в дурнях залишається всі учасники гри, а біси цьому тільки радіють. Ось чому гра в карти - це не безневинне проводження дозвілля, а молитва сатані.

«Скільки зла спричинили карти людям, скільки людей закінчило життя самогубством, програвши все своє майно! Не випадково в злочинному середовищі програють в карти навіть своїх близьких : жінок, матерів... Відомий випадок, коли до церкви поступило прохання про відспівування однієї молодої людини, яка наклала на себе руки через те, що програла в карти свою матір і повинна була вбити її.

Світова література вчить, що з картами завжди пов'язане одне тільки зло.

В «Піковій дамі» Пушкін зобразив душевний стан героя, життя якого оточене чорною картярською містикою. А в творі Гоголя «Гравці» зображені люди, які сатаніють у захваті палкої картярської гри.

Тим, у кого вдома є карти, потрібно якнайшвидше викинути їх геть, а будинок окропити святою водою. А всім, хто коли-небудь грав у карти, - покаятися в цьому гріху», - додають в парафії УГКЦ Скали-Подільської.