Зараз обоє воюють на бахмутському напрямку.
Нещодавно чоловіки приїхали до Тернополя, щоб декілька днів відпочити. Про ситуацію на фронті та свій вибір захищати Україну — добровольці розповіли Суспільному.
Сергій з позивним "Ідея" та Андрій з позивним "Либа" воюють у батальйоні імені Тараса Бобанича. Він входить до складу 67 окремої механізованої бригади Добровольчого Українського Корпусу. Нещодавно чоловіки приїхали з фронту у відпустку.
"Нам відпустки дали на 15 днів. Плануємо відпочити з друзями, рідними, з сім’єю, провести цей час в домашньому колі з користю, з відпочинком", — каже Андрій з позивним "Либа".
Андрій воює з весни 2015 року. До цього проходив строкову службу в армії. Каже, про свій вибір піти на війну не сказав нікому з рідних.
"Вони дізналися потім, звісно, але це рішення було необговорюваним з кимось. Це обов’язок кожного чоловіка — захищати свою державу. Але й по факту — це одвічна наша боротьба", — розповідає Андрій.
Повномасштабна війна суттєво відрізняється від тої, яка була в 15 році, розповідає боєць з позивним "Либа":
"Це зовсім інша війна, вони залучили всі свої ресурси абсолютно повністю – від піхоти до ракет. У 2015 році це було простіше, тому що їхня регулярна армія зустрічалася де-не-де. Тобто як такої професійної, кадрової військової сили тоді не було, ну не так багато. У даному ж випадку ми зустрілися повністю з усім і як результат — ми вистояли, боротьба продовжується".
Разом із Андрієм воює 58-річний Сергій. Чоловік офіцер запасу.
До повномасштабної війни був приватним підприємцем, мав бізнес у сфері дизайну. Проте, каже, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, залишив усе й пішов на фронт.
"На всі 100% рідні сприйняли це із розумінням, хоча я їх не готував до цього моменту".
На фронті, каже Сергій, бере приклад з молодших військовослужбовців.
"Я, як офіцер запасу, досвід був, але участі в бойових діях досвіду не було. Фактично я якоюсь мірою цей досвід черпав від молодих людей, які попри молодий вік, пройшли цей шлях і можна набиратися досвіду від них. Мене молоді люди стимулюють, тому що я усвідомлюю одне — що якраз молоді люди вони роблять прогресивні речі".
Позивний Сергія — "Ідея".
"Кожна людина має ту чи іншу ідею, яка відтворюється. Ми маємо свою національну ідею. І тому я радий своєму псевдо. В більшості випадків від кожного з побратимів звучить слово "ідея", коли кажуть: "Я маю ідею". І тут я поруч (ред. — посміхається). То теж так цікаво", — розповідає Сергій.
Війна, каже Сергій, дала можливість переоцінити життя.
"Це той момент, коли людина має можливість оцінити своє життя, особливо, коли людина має за спиною роки, досвід, є шанс переоцінити та зробити висновки — що в житті є цінним, а що є тим, що можна віднести на другий, четвертий чи п’ятий план. Щоб не ставити ті дріб’язкові речі нашого побутового життя на перше місце".
Зараз бійці батальйону імені Тараса Бобанича захищають Україну на бахмутському напрямку.
"Ситуацію ми контролюємо, ми унеможливили рух ворога в нашу сторону, вони закопалися і просто в них немає достатньо сил, щоб робити прорив на тій території, за яку ми зараз відповідаємо. Тобто ми зіткнулися з ними ще навесні і так їх відкинули, зупинили", — каже Андрій з позивним "Либа".
Поки бійці воюють, вдома на них чекають рідні. Сергія — дружина та дві дорослі доньки, Андрія — батьки та племінники. На запитання, що дає силу в боях за державу — добровольці відповідають так:
"Коли людина в основі розуміє, що вона робить, на що націлена — це дає їй силу, віру в перемогу і в те, що це варте концентрації сил та уваги. Це основа основ", — розповідає Сергій.
"Наша історія, пора вже закінчувати цей спектакль такий невдалий якийсь довжиною в декілька століть. Скільки це може тривати? Вони постійно мають до нас якісь претензії, тому потрібно поставити вже крапку і все. Щоб наші діти, онуки, жили нормально і побачили ту омріяну Україну, яку хотіли так наші пращури. У мене троє племінників, я б дуже не хотів, щоб вони знали зброю як таку. Хіба що в іграшках або десь з відео максимум. Я не хотів би, щоб вони воювали", — каже Андрій.
{youtube}HWRP02UC8oM?si=Ijq1GT0rhLbi_UOr{/youtube}
