«Ми проживаємо вічні цикли життя, де минуле щодня залишається лише у спогадах, справах чи мріях. Когось час лікує, когось — калічить. Когось робить мудрим та сивим, а для когось він стає найважчим випробуванням. Про радянський Тернопіль, на мою думку, написано дуже мало. Цей період кожен пам’ятає по-різному. Для одних родин — це час репресій та окупації, для інших — це час «золотий». Все, як все, дуже суб’єктивно. Напевне, має минути ще чимало часу, аби ми переосмислили те, що трапилося із Тернополем після його цілковитого морального та фізичного руйнування. Руйнування, яке принесли трагічні події Першої та Другої світових воєн», - розповідає про книгу «Радянський Тернопіль» її автор.

У 13-му томі #СеріяКнигДитинствоТернополя, як каже Тарас Циклиняк, йому хотілось би «трохи помовчати».

«А все тому, що чуттєві світлини авторів, імен яких, на жаль, не знаю, говорять самі за себе. Хочу також зауважити, що фотографи приділяли дуже багато уваги зйомці людей. Лише один із них цілеспрямовано фіксував місто 1960-х років. Напевне, він мав до нього дуже особливі почуття і робив це умисно, аби побачене не забулося. Завдяки цьому ми маємо змогу повернутися в недосяжне минуле», - додає краєзнавець.