25 грудня - Різдво Христове (замість 7 січня);

15 липня – День Української Державності (з 28 липня): коли вшановується пам'ять видатного державотворця святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого;

1 жовтня – День захисників і захисниць України (з 14 жовтня): пов'язане з українськими військовими традиціями вшанування Дня Покрови Пресвятої Богородиці.

Метою законопроекту є «відмова від російської спадщини». Закон підпишуть після 28 липня (День Української Державності).

Голоси по фракціях розділилися наступним чином:

СН - 175
ЄС - 19
Батьківщина - 13
Платформа за життя та мир - 0
За майбутнє - 5
Голос - 10
Довіра - 10
Відновлення України - 2
Позафракційні - 7

У пояснювальній записці до документа вказано, що українському народові тривалий час нав'язувались російська ідеологія у майже всіх сферах життя, у тому числі стосовно дотримання юліанського календаря та святкування Різдва Христового 7 січня. Різдво Христове – це велике християнське свято, яке є невід'ємною частиною нашої української культури. Більшість православних християн світу святкують Різдво Христове 25 грудня. Православна церква України 24 травня 2023 року на Архієрейському соборі затвердила повний перехід з 1 вересня 2023 року на новий – новоюліанський календар, за яким живе більшість православних церков світу та яким, зокрема, передбачено святкування Різдва Христового 25 грудня, а не 7 січня.

І що зміна дати святкування Різдва Христового зумовлює необхідність перенесення на тринадцять повних календарних днів дат відзначення Дня Української Державності (з 28 липня на 15 липня) та Дня захисників і захисниць України (з 14 жовтня на 1 жовтня).

Архієрейський собор під головуванням очільника ПЦУ митрополита Епіфанія 24 травня затвердив постанову про перехід на новоюліанський календар з 1 вересня цього року, але у парафій залишається право вибору. Рішення ще має затвердити помісний Собор у липні.