Вони відвідали кладовище в колишньому селі Пужники, де колись жили поляки. Відбулося покладання квітів до каплички, встановленої на місці зруйнованого костелу, та до головного хреста на кладовищі.

Там, неподалік цвинтаря, уже з травня цього року працюють археологи. Тож свої знахідки вони показали членам делегації. Серед знайденого – майже дві сотні артефактів: монети, гільзи, жетони, осколки снарядів та ножиці. Одна з монет належить до XIX століття. Також на кладовищі в ліквідованому радянською владою селі шукають поховання тамтешніх мешканців.

Їхні останки шукають за розповідями людей, а також за німецькими знімками з Люфтваффе. Методом буріння натрапляють на можливі місця поховань. Бурять спеціальним буром, вручну. Коли розуміють, що на цій ділянці не може бути нічого, повторюють через певну кількість метрів. Коли натрапляють на щось, то риють траншеї. Загалом вже зробили 500 спроб пробурити землю і викопали 76 траншей, але захоронень поки не знайшли, пише «Суспільне».

До слова, на цвинтарі колишнього села є приблизно два десятки могил. Щороку їх розчищають учасники польської молодіжної громадської організації. За час роботи знайшли й ніде не згадувані надгробки. Раніше вважали, що кладовище закінчується після лінії електропередач, яку проклала радянська влада, проте декілька поховань є й за її межами.

Як розповів волинський археолог Олексій Златогорський, у 1921 році в селі Пужники проживали 833 жителі, перед Другою світовою війною – 1 040 (більшість – поляки).

"За спогадами колишніх жителів села, під час першої радянської окупації 10 лютого 1940 року органи НКВС відправили до Сибіру 6 сімей мирних поселенців, майже 40 осіб. Згодом арештували й депортували ще кількох поляків. Також старожили розповідають, що в ніч з 13 на 14 лютого 1945 року деякі жителі села були вбиті. Їх поховали у колишній німецькій траншеї для санітарних поховань, яку німці не використали. Якраз це поховання тепер шукають", – говорить Олексій Златогорський.