Саме така кількість тернопільських сіл, які потребують перейменування, вказана на мапі, сформованій фахівцями інституту.
На жаль, там не вказана їх теперішня назва.
До речі, у 90-их роках Тернопільщина вже мала досвіт схожого перейменування: на Теребовлянщині с.Жовтневе змінило назву на Кобиловолоки; у Борщівському: Комунарівка стала Дзвинячкою, а Зоряне - Трійцею; у Монастириському: Трудолюбівку перейменували на Швейків, а Червоне на Лядське; у Гусятинському: Комсомольське - на Гадинківці; у Чортківському: Вересневе - на Босири; у Зборівському: Комунарівка - на Бзовиця; у Тернопільському: Пігарєве - на Ангелівка.
А нещодавно народний депутат Михайло Головко запропонував Верховній Раді перейменувати село Радянське Кременецького району на село Великі Млинівці.
Як повідомили, в Українському інституті національної пам’яті, загалом в Україні громади 871 міста і села мають визначити нові чи повернути історичні назви до 21 листопада. Це 3% від усіх населених пунктів.
Згідно із даними моніторингу УІНП відповідно до закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» зміні підлягають назви 76 міст і містечок (смт) та 795 сіл і селищ.
Майже 30 тисяч назв українських міст та сіл опрацьовують співробітники УІНП та волонтери.
«Іноді походження назв потребує додаткового дослідження, — пояснюють історики. Наприклад, село на Львівщині з, здавалося б, звичайною назвою Максимівка увіковічнює офіцера НКВД Максимова, який воював проти УПА. Громада ще з 2008 року прагне повернути селу історичну назву Лібухова. А село Хрущова Микитівка на Харківщині, попри очевидні аналогії, назване так ще у XVII-XVII століттях на честь двох козаків: в 1676 р. уманський полковник Микита Сененко одержав жалувану грамоту на ці землі, а з 1738 р. в Микитівки новий власник — ніжинський полковник Іван Хрущов», - розповіли у прес-службі установи.
Символічно, що рішення громад про позбавлення від тоталітарної спадщини мають бути прийняті до Дня Свободи та Гідності 21 листопада 2015 року. Опісля впродовж 3 місяців Верховна Рада України прийме рішення про перейменування. Нагадаємо, що впродовж півроку органи місцевого самоврядування також визначать нові назви вулиць, площ, географічних об’єктів.
До назв, які слід перейменовувати належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.
Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них. Назви які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України.
Юридичні особи повинні змінити свої назви впродовж місяця — до 21 червня, ЗМІ — до 21 серпня. Знаки для товарів і послуг, які містять обмеження згідно закону, мають бути змінені до 21 листопада. Винятки для перейменування становлять назви, пов’язані із видатними радянськими діячами української науки та культури, а також із рухом опору та вигнанням нацистських окупантів з території України.
