Мабуть, це питання ставив собі кожен, хто їздив країною та має з чим порівняти. Та чим варто взагалі нам рівнятися на Львів?

Фото центральної вулички міста Лева у соцмережі «Фейсбук» розмістив Тарас Ковальчук і звернувся із запитаннями до жителів Файного міста.

«Це Львів у суботу, 22.04. І так на усіх вуличках в центрі. Купа людей, багато груп, багато іноземців.  Номери в готелях майже всі зайняті, важко знайти вільне місце, та і в закладах так само. Відчувається рух та життя в місті.

У Тернополі так було лише раз, в березні - травні 2022. Що ми робимо не так? Чому нема туристів, іноземців, груп? Чому періодично враження, що місто помирає?», - каже він у своєму дописі.

У коментарях тернополяни ділилися думками з цього приводу – одні вважають, що туризм у нашому місці не розвивають, бо нікому це не потрібно, інші переконані – багато в Львові людей постійно тому, що це місто-мільйонник.

«Чому у Львові багато людей на вулицях? Не всі там туристи. 1. Майже 200 тисяч переселенців (у нас на всю область лише 80 тисяч). 2. Багато іноземних представництв і гуманітарних місій (чомусь Львів для них "безпечніший" ніж Тернопіль чи Франківськ). 3. Зручніше транспортне сполучення (багато поїздів з Києва наша доблесна УЗ пустила на Захід в обхід Тернополя, Хмельницького, Вінниці)...», - пише Ivan Rudakevych.

 «Перш за все нема промоції міста для туристів... Її ніколи не було... Заклади в місті доволі одноманітні і розраховані переважно на тернополян. Реально мало чогось з родзинкою. Глянь той же Львів. Купа закладів з монопродуктом, який готується швиденько, і за рахунок того є оборотність, шаурму і мобургер не враховуємо.

Центр міста - заборона використання звукопідсилювальної апаратури, ті ж вуличні музики біля Франка - їх постійно ганяють. Окреме питання гастрофестивалі Тернополя. Це грандіозні гуляння з шашликом і наливками, замість душевних камерних міні ринків з цікавими смаколиками. Парки тернополя і озеро головна його родзинка оскільки нема архітектури, як вона використовується? Той же козацький острівок можна облаштувати під такі невеличкі камерні події щовихідних, міняючи тематику, але там потрібне облаштування, як колись ми малювали для громадського бюджету... Такі міські пікніки були б реальним варіантом притягання.

Якщо зараз проаналізувати то Львів став туристичним після відкриття Криївки... Потім Копальня кави, Майстерня шоколаду і тд. Посуті в цих закладах кухні як такої нама... Там шоу, і швидкий перекус. Але якраз Тернопіль міг би притягувати таким неквапливим темпом... Але знову ж потрібна промоція... Та ж їжа файного міста більше орієнтована на місцеву публіку, а не залучення туристів. Турист їде за враженнями... Йому потрібен екшн... Емоції... На Львів я б не рівнявся, потрібно придумати свою родзинку і забезпечити їй інформаційну кампанію», - вважає Володимир Ярема.

«Тут цілий ряд причин – логістика, інфраструктура, промоція, etc. Потенціал у міста гарний, є історія, архітектура, природа. Але у все це треба вкладатися, щоби давати туристу готовий продукт.

Для цього має бути певний пул підприємців, які готові в це інвестувати, має бути влада, яка створює для цього умови.

Щодо Львова, то там це є, але також було не завжди. Я настільки древній, що пам’ятаю Львів 90-х, де окрім Ляльки з її Під клепсидрою цікавих закладів і не було. Але вони в це вклалися, з’явилося цілий ряд цікавих закладів, туди легко доїхати як по автодорозі, так і по залізниці. Тернопіль по туристичному розвитку, як Львів років 20 тому, і на одному ентузіазмі ситуація принципово не зміниться», - коментує Dmytro Borysov.

Словом, думок в суспільстві з цього приводу є багато, та всі одноголосно твердять – малі ініціативи бізнесу чи громадського сектору будуть у підсумку малоефективними, якщо в стратегії Тернополя не буде окремого місця туризму. Адже гостям потрібен креатин і те, що змусить повертатись сюди знову і знову. Тому, на жаль, просто мати в центрі міста озеро і вважати, що воно має приваблювати зграї туристів – наївна ілюзія та самообман…