Автор її, Едуард Ростковський, який був побратимом тернополянина, просить Главу держави розглянути можливість удостоїти українського захисника почесного звання. Він переконаний, що Віталій Дерех заслуговує увійти в історію України, як вірний син, котрий завжди був готовий нищити ворога і відстоювати інтереси країни.
Коротка довідка: Дерех Віталій Мирославович - український журналіст, митець, пластун, лицар куреня «Орден Залізної Остроги», військовослужбовець, молодший сержант, командир протитанкового відділення 3-го окремого батальйону спеціального призначення 1 ОБрСпП ім. Івана Богуна - Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2016) у складі батальйону Айдар. Почесний громадянин міста Тернополя (2022, посмертно). Активний учасник Революції гідності в складі 15-ї сотні Самооборони Майдану. Рятував людей на Інститутській 20 лютого.
Пластував в 29-у курені УПЮ ім. Юрія Старосольського, згодом разом із своїм гуртком «Сірі Вовки» (в якому також був Віктор Гурняк, Герой України, загинув в бою за Україну в 2014) — в 77 курені УПЮ ім. Івана Гавдиди, де і був впорядником, коли перейшов в старші пластуни. Учасник та інструктор у військово-патріотичному таборі «Легіон».
У 2014 році пішов добровольцем в батальйон «Айдар» Збройних сил України; воював до липня 2015 року. У 2016—2018 роках працював в Муніципальній варті м. Івано-Франківськ, зокрема рятувальником.
З початком російського вторгнення в Україну 2022 року вступив до 1-ї окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна Збройних Сил України, в складі якої брав участь в боях під Києвом, опісля на Донеччині та Луганщині.
«Він влучно керував розрахунком ПТРК, з яким ліквідував не одну одиницю ворожої техніки та особового складу рф. Був прикладом для всіх військовослужбовців, котрі несли службу поруч з ним. Викладав військову справу усім, хто того бажав, від вибухової справи до тактичних переміщень. Виконував завдання не тільки свого підрозділу, неодноразово ходив у розвідку на позиції ворога. Знищував вибухові загородження ворога на шляху українського війська, хоча і не був сапером.
Ефективно нищив ворога та у вільний час навчав інших досягати аналогічних результатів. Він любив Україну і знав, що ми переможемо. Загинув 28 травня 2022 року біля м. Попасна, Луганської області внаслідок авіаційного удару військ рф», - йдеться в тексті електронної петиції.
Збір розпочато 21 березня. Наразі електронна петиція назбирала 1412 голосів. Загалом, аби ініціативу було розглянуто, потрібно назбирати 25000 підписів. Зробити це можна ТУТ.
