"В ніч з 11 на 12 березня 2022 року лише два метри відділило нас від того, щоб опинитися під завалами школи Лукашах Бориспільського району де ми ночували. Зараз вже можна писати про цю подію, тоді я лише повідомив кількох друзів, родичам того не казав, щоб вони не хвилювалися", - написав Богдан Бутковський. 

В 2014-2015 на Донбасі у військового  багато було схожих ситуацій коли чудом вдавалося врятуватися, важко було і весною 2022.

"Я вже чув в 2014, що я воюю в Дніпро 1 за бабки Коломойського, що раз я свободівець - то я ніде й не воював, мав ситуацію з бовдуром який в моїй школі вчився, що в мене під фотографіями в ФБ почав писати, що то фотошоп, і звісно ж я ніде не воював, коли я став депутатом облради мені якісь збуджені жіночки сказали щоб я на фронт їхав, на що я їм відповів, що тільки місяць, як звільнився з Дніпро 1, минулої весни я почув що в мене на фото надто чисте взуття, на що зауважив, що в пісках під Києвом можна і не забруднитися в болоті, згодом я чув, що я лох і ті хто воює то м'ясо, потім я чув, що я не там служу, не так себе поводжу", - відзначив захисник.

За словами військового, сьогодні боротьба триває не тільки на фронті.

"Так от, ми живемо в суспільстві де йде боротьба між культурою і безкультур'ям, між честю і безчестям, між гідністю і негідниками... Міни і кулі - це наслідок, причини більш глибокі. Окрім війни з московитами на нас чекає війна з власними бісами і власними гріхами... У війни завжди багато вимірів і один з цих вимірів то етична боротьба. Хочеться вірити, що з кожним днем поваги, добра, честі та гідності у нашій державі ставатиме більше! Саме за це боролися майданівці, саме за це боролися добровольці, саме за це ми продовжуємо воювати!", - підсумував Богдан Бутковський.