Чоловік розповів про підготовку бійців та оборону міста. 

"Побачили оголошення про дебокладу, ми знали, що коїться в Маріуполі, ми знали, яка там надскладна ситуація, і вирішили прийти на допомогу, - відзначив Сергій Мосенцов. - Ну мені знайомий показав, каже дивись є можливість - погнали до пацанів з ними рубатися за Марік, тобто і допомогти їм вийти. Тому відразу було прийнято рішення одноголосно вирушити на деблокаду".

За словами військового, бажаючих захищати Маріуполь було багато, але вони були непідготовлені. 

"Ми приїхали, багато людей були не готовими, без бойового досвіду, навіть не бачили автомата вживу", - розповів Сергій. - Я з перших днів почав готувати особовий склад, я на командирську посаду не мітив, я просто бачив, що хлопці неготові, і передавав їм досвід. Настав момент, коли нас назбиралася рота, уже достатня кількість для формування роти і мене викликали в штаб і був дзвінок з "Азовсталі". Ми поспілкувалися, я пояснив, що ще треба трохи часу, щоб підготувати особовий склад. Ми готові були рубатися йти в будь-який момент, навіть з таким особовим складом. Всі були вмотивовані. Не важливо, що буде , головне, щоб щось зробити, але я попросив трохи часу, щоб підготувати їх". 

Військовий був шокований, коли його призначили командиром роти. 

"Я був трохи в шоці, коли мені вище керівництво "Азова" сказало, що ти будеш командиром роти, - зауважує Сергій Мосенцов. - Я вийшов і думаю, ух, що мені робити?! Досвіду не було зовсім командування особовим складом на таких рівнях, але вище командування поклало на мене надії і я мусив це робити. Я взяв літературу дещо почитав, дещо згадав з попередніх років служби, я більше ставив уклон на підготовку людей до бойових дій. Не заправляти ліжечка чи там ще щось, а просто тренуватись, тренуватись і ще раз тренуватись кожен день. Медицина, тактика бойових дій в місті, полі, і на воді. Незрозуміло буде, яка буде ситуація, коли ми прибудемо туди. 

Як відзначив "Азовець", вони просто йшли рятувати своїх.

"Нам абсолютно не було цікаво, що там говорять на верхах, ми прийшли на деблокаду. Я думав, що зараз зберемося і зі всіх родів військ почнуть стягуватися спеціалісти і ми підемо, або почнемо рубати коридор, або нас якось будуть доправляти, але не все так просто. Ніхто на деблокаду не дав нормальних ресурсів - не було там спільних тренувань і не було загального плану дій в керівництві зверху". 

Добровольцям, які приїхали проводити деблокаду Маріуполя, не дали жодної бронетехніки, а усе необхідне купували волонтери, зокрема тернопільке об'єднання "Файне місто".

"Була генштабівська карта, мені показали, що тут ворог, тут ви, а тут ви займаєте оборону, - пригадав Сергій. - Коли, я привів взвод, там позицій не було взагалі, була одна нещасна траншейка і просто населений пункт. Займали оборону, де вийде. І перший бій був важкий, бо ворог кинув нормальні ресурси. Там було шість танків - почали заїжджати у сусідні населені пункти, почали відпрацьовувати авіація, артилерія, РСЗВ, тобто все відпрацьовувало по наших позиціях. Інші займали позиції трохи дальше, щоб ми могли вийти у разі катастрофи, якщо ми не зможемо втримати ворога. Я тоді почав писати по всіх знайомих, мовляв, хлопці у мене тут шість танків треба їх в...ти. Ну і по знайомих знайшли артилерію, ну в підсумку в них танки горять, а ми сміємся". 

Детальніше у фільмі "Азов, історія, яка продовжується".

{youtube}4EFbyPcNV3s{/youtube}