Вшанувати останній шлях воїна прийшли люди чи не з кожної хати. Приїхали попрощатися й побратими.

Чоловік загинув 3-го листопада, виконуючи бойове завдання у Луганській області. Йому було всього 36. Мав багато друзів, був веселий та товариський.

"Перед тим, як піти в ЗСУ, у лютому-березні Андрій возив волонтерську допомогу на Житомирщину та Київщину. Їздив по дорогах, куди цілилися ворожі танки. На зворотнім шляху додому на Тернопільщину вивозив людей у безпечні регіони", – розповідають на Фейсбук-сторінці Озерянської ОТГ.

Коли ворог відступив з півночі України, захисник приєднався до військового підрозділу, в якому служив його молодший брат – Сергій. Він загинув на фронті у липні цього року. Тепер вони лежать у вічності поруч. Батько й мати поховали двох синів.

В Андрія залишилася вдовою молода дружина. Двоє маленьких дівчаток виростатимуть без тата.

"Біль і смуток відчуває вся Озернянська громада. Не буде ніколи прощення московському окупанту! І ніколи ми не забудемо подвиги двох братів! Ніколи не стихне подяка і повага до батьків, родини Андрія та Сергія! Вічна слава братам-Героям", – йдеться у дописі ОТГ.