27-річний Кирилюк Назар та на рік молодший Микуляк Віталій із села Біла.

Хлопці не змогли миритись із розстрілами дітей, ґвалтуванням жінок і пішли на фронт. Із раннього дитинства вони звикли все робити разом, хоч і жили у різних кінцях села. На жаль, разом вони і загинули та разом повернулись до рідного дому.

Сотні чортків’ян не погордили та прийшли до Собору верховних апостолів Петра і Павла, аби зустріти тіла двох молодих Героїв. Ревно молилась громада, щоб Господь Бог оселив їхні душі там, де праведні спочивають.

Далі Героїв зустрічали вже у рідному селі Біла. Кілометри встелених квітами доріг, сотні односельчан, які, ставши на коліна, схилили голови, десятки українських синьо-жовтих стягів вздовж усього села.

За довгих вісім років російсько-української війни (котра насправді триває вже понад 400 років) одне з найбільших сіл Тернопільщини – Біла – вперше і сподіваємось востаннє втратила свого сина, ще й відразу двох.

Хоронитимуть Героїв сьогодні у неділю, на місцевому кладовищі.

Похорони розпочнуться о 13 год. у рідних домівках хлопців. Літургія у церкві в с. Біла розпочнеться орієнтовно о 15 год.

Нагадаємо, хлопці разом служили у 24-ій окремій механізованій бригади імені короля Данила.

12 вересня близько 18 год. вечора під час авіаційного удару в одному із населених пунктів Миколаївщини водій взводу протитанкових керованих ракет Кирилюк Назар та оператор-розвідник взводу протитанкових керованих ракет Микуляк Віталій отримали поранення, несумісні з життям.