Його контракти, повідомляє "20 хвилин", розпочалися з оборони Херсонської області. Далі – Донецька та Луганська. З 2016-го – боєць у розвідці.

На початку нової фази війни його підрозділ працював в Київській області. Саме там був чи не найнебезпечніший із його спогадів епізод. Сила зі своєю командою опинився найближче до ворога і витримав їх наступ.

– 4 березня піхота уже була за нами, ми бачили, як висадився російський десант, і, мабуть, щось пішло не так, як вони планували, тому сконцентрувались на нас, – пригадує Василь. – Вони висаджувалися з гвинтокрилів і стріляли по нас, ми, звісно ж, відстрілювалися. Це була ферма, відкрита ділянка поля. Нас врятувало те, що від обстрілів загорілася солома і ті вже не бачили нас через дим. Нас було п’ятеро.

Під хмарою диму треба було пробігти 300 метрів до посадки. Дорога прострілювалася. На захопленій території ми тоді пробули 40 хвилин і всю свою розвідницьку роботу встигли зробити. 8 березня ми там були ще раз. На цей раз впоралися за дві години.

Також на початку повномасштабної війни Василь брав участь в обороні міста Малин на Житомирщині. На честь тернопільської бригади там тепер названа одна із вулиць. 

– Ми тоді коригували вогонь, знищили багато ворожої техніки, – зазначив військовий. – Вони наступали колонами, ми їх зупинили на околицях, за п’ять кілометрів до міста.

Розвідник каже, що їх робота – 24 години на добу слідкувати за будь-яким рухом техніки, світлом фар. Вночі можуть перевозити боєкомплекти, тому треба реагувати миттєво.

Його батарея не лише визначає координати ворожих позицій, але й коригує вогонь. Інформацію сповіщають на пункт управління, де її обробляють та передають на вогневі позиції. А звідти вже завдають удари по противнику.

Повний матеріал – за посиланням.