Нагадаємо, у ніч із 23 на 24 серпня 2020 року Андрій Д., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вирішив скористатися службовим автомобілем батька, співробітника Національної поліції у Тернопільській області, та поїхати за сигаретами.
Варто зазначити, що батько залишив транспортний засіб поблизу власного домогосподарства не зачиненим. Тож обвинувачений з’єднав електропроводку замка запалювання, запустив двигун автомобіля і виїхав на вулицю с. Бриків Шумської ОТГ Кременецького району.
Побачивши неповнолітнього О., запропонував йому покататись. Під час руху перевищив дозволену швидкість, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою. Тим часом, у зустрічному напрямку узбіччям дороги йшла Олена Х., освітлюючи собі дорогу ліхтарем мобільного телефону. Наблизившись до потерпілої, Андрій Д. різко змінив напрямок руху автомобіля, виїхав на узбіччя та наїхав на неї.
Внаслідок аварії потерпілій було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження. Після вчинення ДТП водій втік із місця дорожньої пригоди.
Вироком Шумського районного суду від 3 червня 2022 року Андрія Д. визнано винним за ч.1 ст. 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом), ч. 1 ст. 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження), ч. 1 ст. 135 КК України (завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілу в небезпечний для життя стан) та призначено покарання у виді 3-ох років позбавлення волі з позбавлення права 3 роки керувати транспортними засобами.
Обвинувачений подав апеляцію, та апеляційний суд Тернопільської області, не задоволив апеляційну скаргу захисника обвинуваченого, підтримавши позицію прокурора щодо вироку стосовно водія - жителя Шумщини, що скоїв ДТП і залишив потерпілу на дорозі без допомоги (ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 286 та ч. 1 ст.135 КК України)
