Читайте нас в соціальних мережах

Столітній ювілей відзначила жителька Тернопілля, яка пережила війну та трудилася, допоки було сил

Вівторок, 26 липня 2022 16:26
Мешканка Черниховець, що на Збаражчині, Ольга Борак, відзначила свій сотий День народження у парафіяльному храмі Пресвятої Трійці, до якого топтала стежину впродовж 84 років, з часу, коли 16-річною прийшла у невістки.

 

Тут вона, допоки вистачало сил,  співала у хорі. Подячну Божественну Літургію за ювілярку зносили місцевий парох отець-декан Збаразький Михайло Паньків, онук отець-редемпторист Богдан Хованець (служить у Львові) та о. Зеновій Маланюк, чоловік внучки Лілі (душпастирює на Хмельниччині).

Пані Ольга – уродженка села Верняки, пережила лихоліття Другої світової війни, дочекалась із фронту чоловіка, з яким прожила у шлюбі 65 років. Виростила двох чудових доньок. Не покладаючи рук, трудилась на колгоспному полі, готувала обіди трактористам, комбайнерам. Коли було потрібно, то й возом, запряженим кіньми, звозила снопи. Словом, була вправною галицькою господинею

До золотосяйного снопа свого життя пані Ольга зібрала чимало добірного колосся – добрих справ, вчинків, помислів. Та найціннішим добірним зерном для неї є її діти, онуки та правнуки, які барвистим вінком зібралися навколо берегині любові їхнього роду. Оскільки у родині усі люблять співати, а правнуки грають на семи музичних інструментах, то душевні пісні часто лунали на родинному обійсті. Пані Ольга й сама співала у сільському та церковному хорі, грала у виставах, які разом із односельцями ставили на сільській сцені, пише «Сільський господар+».

«Храм для мами — воістину святе місце, де черпала життєву наснагу, любов до своєї родини та ближніх. Нас, дітей, виховували в любові до Господа і це дало благословенні плоди для нашої родини», - каже жінка.

 «Мама мала командирський характер, – навіть тато слухався її. І тепер, у такі поважні літа, коли сама уже не має сил поратися на землі, усе має бути під її контролем, постійно допитується: чи посадили город, як і що посходило…», — додає старша донька Аркадія.

Знаходила час ювілярка і на рукоділля - у вільну хвилину дуже любила брати до рук голку і при гасовій лампі вишивати. Так і назбиралася ціла колекція рушників, частина з яких заразперебуває  у музеї в одному з монастирів у Львові, де служить її онук.

Дружня родина – найцінніше багатство пані Ольги. Тож можливо, саме в щирості та любові до найрідніших людей, любові до Бога і криється секрет її довголіття.

Додати коментар



ЗАРАЗ ОБГОВОРЮЮТЬ