Чоловік — боєць ДУК "Правий сектор". За його словами, в їхній родині були бійці УПА, які загинули за волю України та родичі, котрих за радянської влади відправили в Сибір на 8 років.

"Я служив в армії в Німецькій Демократичній Республіці, так склалася, що потім потрапив у західну Німеччину. Думав тимчасово, але залишився на 32 роки. Як тільки у нас тут війна почалася, я сидів-сидів, дивлюся телевізор, думаю, все – пора їхати! Мусимо перемогти, я буду до кінця тут. Робота роботою, а Україна мені важливіша", — говорить він.

Ігор Петришин каже, захищати Україну від російських окупантів, збирався ще в 2014 році. Та в силу деяких обставин, лише через рік зміг отримати українське громадянство. Тоді і вступив до лав «Правого сектору», відчувши, що «це його».

Чоловік розповідає, що основний досвід поводження зі зброєю отримав ще в радянській армії, тож коли приїхав в Україну, мусів наново проходити навчальний курс. Боєць вірить в перемогу України і не планує повертатися жити в Німеччину.

"Сім’я була, розлучився, син залишився там. Я б хотів, щоб він зі мною в Україні жив, але він ще молодий – 14 років, перехідний вік. А на майбутнє, я думаю, коли Україна буде розвиватися з великою перспективою світовою, то йому б ліпше було бути тут, бо тут потрібно буде дуже багато людей кваліфікованих і розумних. Я б хотів, щоб всі наші українці назад повернулися. Я теж не хочу в Німеччині помирати, моя Батьківщина тут! Тут я народився і тут кінець буде мій", — додає Ігор Петришин.

Більше – у сюжеті «Суспільне. Тернопіль»:

{youtube}e2xLMIWKQWI{/youtube}