Традиція з'явилася багато століть назад і оповита великою кількістю легенд і важливих історичних подій. Ми розповімо вам, які страви потрібно ставити на стіл на Щедрий вечір та як правильно відзначати торжество.
От тільки перед тим, як говорити про день святкування такої важливої події, необхідно розібратися в назвах.
Старий Новий рік - відзначається у ніч з 13 на 14 січня після того, як в 1918 році прийняли григоріанський календар. Таким чином 1 січня за юліанським календарем перенеслося на два тижні вперед.
Щедрий вечір - 13 січня, називається так, тому що слов'яни вірили: чим щедрішими будуть святкування і кутя, тим краще сім'я буде жити в Новому році.
Слов'яни також називали це свято "Василя і Маланки". Згідно з легендою, у бога Ладо була дочка - Меланка, яку викрав змій і уклав у темницю. Наречений Меланки - Місяць - був на полюванні, тому врятував дівчину відважний богатир Васильчик.
З приходом християнства трактування злегка змінилося - православна церква приурочила це свято до дня пам'яті двох святих: Василя Кесарійського і преподобної Маланки Римлянки. Таким чином виходить, що Щедрий вечір (він же "Василів вечір", він же "Василя і Маланки") ми відзначаємо 13 січня, а в ніч з 13 на 14 - Новий рік за юліанським календарем.
До речі, Старий Новий рік - це унікальний феномен, завдяки якому старовіри можуть зустріти новоліття, так як Різдвяний піст у них закінчується 6 січня - напередодні Різдва Христового.
У давнину вірили, що в цей день необхідно накривати пишні столи і влаштовувати галасливі гуляння - тоді в Новому році всю сім'ю обов'язково чекає щастя і удача. Головними стравами мали бути: м'ясні делікатеси зі свинини, ковбаса, вареники, млинці та пироги. Господині обов'язково варили кутю, заправляючи її смальцем, маслом або вершками. Наші предки на Щедрий вечір не готували страви з риби або птиці - вважали, що таким чином можуть відлякати удачу.
Подекуди, особливо у селах Західної України, традиції збереглися і по нині. Люди вбираються в костюми, ходять по домівках і співають пісні-щедрівки, вітаючи сусідів зі святами і бажаючи їм щастя. Натомість привітні господарі обдаровують гостей різними ласощами або грошима.
У дохристиянські часи дівчата ворожили, так як ритуали в ніч з 13 на 14 січня вважалися найбільш дієвими, а інформація - правдивою. Вплив церкви не зміг похитнути цю традицію - українці на Щедрий вечір ворожать досі.
Та орім традицій і звичаїв, існують і деякі заборони 13 січня. Спираючись на багатовікові стандарти, в цей день не можна:
вимовляти вголос слово "тринадцять";
рахувати монети і позичати гроші;
сваритися, ображатися і лихословити;
зустрічати свято в старому або темному одязі.
У цей день слов'яни дізнавалися про майбутні події, спостерігаючи за вітром:
південний - буде хороший урожай зернових;
східний - вродять фрукти і ягоди;
західний - рибалка і надої виявляться знатними.
Старожили кажуть, щоб дізнатися про майбутнє потрібно в ніч з 13 на 14 січня подивитися на небо. Якщо воно тихе і зоряне, то майбутній рік обов'язково виявиться щасливим.
