Українські туристи з Тернополя та Чернівців, починаючи з 24 жовтня до 2 листопада перебували у Туреччині, правда сам похід горами тривав трохи менше. 

На прокладеному маршруті на Лікійській стежці Зоряну та інших туристів вразив, здивував та приголомшив один факт. 

"Туреччина. Лікійка. Підйом до перевалу, де обхід каньйону Гьойнюк. Ми зупинились почекати своїх. Перед нами без рюкзаків вгору прямувала група, яка складалась з 25-ти наших північних сусідів. Їхні речі перевозили від табору до табору машинами, тож горами вони ходили легкі. Наші наплічники ж важили 15-20 кілограмів, та це не заважало нам постійно випереджувати «легку» групу. Це створювало незручності, - написала Зоряна Биндас на власній сторінці у Фейсбук. - Як ви розумієте, ми не дуже хотіли йти поруч з нашими північними сусідами на вузькій стежці, тож пропустили вперед, в надії, що вони побіжать швидше". 

Українські туристи дочекались всіх своїх. Перевівши подих, один із організаторів групи - Роман Задорожний побачив біля камінця велику синю торбу, підійшов подивитись, що ж за сміття нахабно залишили серед незайманої природи.

"То була урна, з якої зовсім недавно викинули прах. На урні писало «Вечная память». З самим прахом зробили не ліпше, ніж з синім пакетом. Висипали купкою в тихому місці, де якраз дуже зручно ходити до вітру, - відзначила Зоряна. - Не знаю, ким була та людина, яка сказала розвіяти її прах понад горами, чи писала вона в заповіті «уберите мусор», але оголошуючи останню волю, уявляючи, як попіл твого тіла граційно розвівається над скелями, треба добре думати, хто понесе туди твою урну".

Світлини Зоряни Биндас та Романа Задорожного.