Колись тут була початкова школа і магазин, але згодом усе закрили, а люди — хто виїхав, а хто помер, доживаючи тут свої літа.

Нині в селі навіть не видно деяких помешкань — все позаростало травою та бур'янами. Хати стоять відкритими — ніхто з родичів померлих не з'являється і не заявляє прав на будинки.

 «Колись тут було гарно, а зараз то вже не село — то пустиня», — з сумом каже пан Михайло, однак покидати його не планує.

Детальніше — у проєкті "Історії (не) забутих сіл" телеканалу «Суспільне»: