Ковальков – член асоціації філателістів України, товариш нобелівського лауреата з хімії – американця Роалда Хоффмана, єдиний на Тернопільщині колекціонер, який збирає марки, присвячені нобелівським лауреатам, пише «Погляд».
«Спеціально частину тиражу марок гасили, щоби вони були дешевшими від «чистих»»
– Пане Юрію, розкажіть, будь ласка, коли і де Ви народилися, щось про батьків та власну сім’ю.
– Народився я у лютому 1953 року на Хмельниччині у селищі міського типу Антоніни Красилівського району. Мій батько – уродженець Харкова, мати – хмельничанка. А моя власна сім’я – це дружина, донька, зять і двоє онуків.
– Який навчальний заклад Ви закінчили та ким є за спеціальністю?
– Спочатку закінчив фінансово-економічний інститут, за фахом – економіст, а згодом – Київську вищу партійну школу.
– У скільки років почали цікавитись філателією?
– Дитинство проходило у Полонному, і власне там я дізнався, що таке філателія і марка. Спочатку колекціонував усе, що потрапляло під руки. Почав цікавитись філателією у 7-8 років, але десь у 12-ть раптово цю справу закинув. Проте згодом, вже у зрілому віці, до неї повернувся.
– Що колекціонували у дитинстві? До сьогоднішніх днів ці файли збереглися?
– У Радянському Союзі для початківців випускалися цікаві набори – у поліетиленовому упакуванні кілька десятків марок. На той час вони коштували дуже дешево, тому що всі були погашені. У світі така річ називається «погашені ввічливості». Частину тиражу марок гасили спеціально, щоби вони були дешевшими від «чистих». Це для того, щоби популяризувати філателію серед дітей і підлітків.
– Хто Вас надихнув займатися філателією?
– У мене були сусіди, які цікавились колекціонуванням. У дитинстві ми збирали практично все: монети, сірникові етикетки, обгортки з цукерок, наклейки з жувальних гумок, календарики, моделі автомобілів, фото акторів, романтичні листівки, зокрема й марки. А згодом, у зрілому віці, я захопився нобелістикою – усім, що пов’язано з нобелістами та засновником цієї премії Альфредом Нобелем. До речі, порадив мені займатися цією тематикою та філателією мій друг Олександр Нифьодов.
– Якій тематиці була присвячена перша марка?
– Це, напевно щось було із фауни та флори – птахи, звірі.
«Найціннішими є листи від Роланда Хоффмана, власноруч ним написані»
– Хто цей лауреат найпрестижнішої нагороди, з яким Ви частенько листуєтесь?
– Це уродженець Золочева. Познайомились ми з ним завдяки професору медичного інституту Еммануїлу Бергеру. Він мене вважав навіть своїм другом, часто запрошував на чай. Коли зайшла мова про колекціонування, то я розповів йому про своє захоплення, і він здивувався, чому я цікавлюся саме нобелістами. А потім уже я здивувався, коли він сказав, що листується із Роландом Хоффманом. Еммануїл Наумович дав мені прочитати ці листи, які отримував. Потім він помер. Після цього я наважився написати особисто від себе Роланду Хоффману листа. 21 рік тому я отримав від нього відповідь – великий пакет із багатьма матеріалами про нього, різні публікації, а також і його особисті. Дуже приємно, що він відгукнувся. Це листування у нас продовжується до цього часу, але переважно електронною поштою. Раніше мені хотілося, щоби він мені писав власноруч. Листи написані на бланках Корнельського університету, з водяними знаками, їх він писав чорним фломастером. 16 років тому я працював помічником міського голови і запропонував йому написати листа «Укрпошті» про те, щоби вони випустили серію марок, присвячену нобелівським лауреатам, які були причетні до України. Вони відповіли, що розглянуть цю пропозицію. Через 14 років вийшла перша марка з цієї серії, присвячена Мечнікову. Після неї вийшли ще 4 марки, залишається два нобелівських лауреати, яким я планую присвятити свої поштові мініатюри – Світлана Алексієвич, уродженка Івано-Франківська, та Джордж Шарпак із Рівненщини.
Як створюються марки
В Україні марки вперше з’явилися в 1918 році, а в Англії ще в 1840-му із зображенням королеви Вікторії. Щороку «Укрпошта» вводить в обіг близько 50-ти сюжетів зображень марок. Подати свій ескіз на розгляд до художньої ради, що діє при цьому закладі в Києві, може будь-хто. А там шляхом голосування її учасники вирішать, чи побачить світ ваша робота. Можна також подавати пропозиції і на погашення якоїсь визначної події. У такому випадку замовляється штемпель спецпогашення, який містить дату, номер поштового відділення, де відбуватиметься процедура, і малюнок, який оформляє художник «Укрпошти». На Тернопільщині було близько 120-ти погашень, із них третина – пропозиції Юрія Ковалькова.
– А Ви є лауреатом якихось нагород?
– Ні, але у мене є нагорода, яка мені дуже імпонує. Ця медаль називається «За сприяння нобелівському руху в Україні». Її вручає благодійний фонд «Планета Альфреда Нобеля». У свій час його очолював президент академії наук України. Вручили мені цю нагороду в Дніпрі на нобелівському конгресі. Нещодавно я отримав 11-ту медаль за те, що популяризую нобеліану у філателії.
– Який матеріал із Вашої колекції є найціннішим?
– Для мене найціннішими є листи від Роланда Хоффмана, власноруч ним написані. Коли він дізнався, що я колекціоную нобеліану, то дістав дві марки спільного випуску Швеції та США, присвячені століттю Нобелівської премії. Він пішов спеціально на пошту, купив ці марки і наклеїв на конверт із листом, який відіслав мені. Хоча у мене є й дорожчі марки, дешевші, але найкращим експонатом у моїй колекції є дійсно ці листи.
– З яких країн у Вас є марки та листи?
– Є така організація, яка називається «Всесвітній поштовий союз». Туди входить стільки держав, скільки приблизно є членів Організації Об’єднаних Націй, тобто майже 150 країн. У мене є марки приблизно із 70-80 держав. Керівник нашого товариства, мій колега, колекціонує географічну філателію, хоче зібрати по одній марці з усіх членів «Всесвітнього поштового союзу». Мені цікаво мати з якоїсь країни екзотичну марку. Хоча, на мою думку, в світі найбільше цінується філателістична продукція Європи.
