Про це заявив археолог, історик, дослідник старожитностей Володимир Добрянський.

Чоловік каже, що у 2010 році Чортківський замок увійшов до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля» під керівництвом Анатолія Маціпури. З того часу будівлю з кількасотлітньою історією знищують, а проект так званої «реставрації» розробили некомпетентні люди.

Аби врятувати замок, Володимир Добрянський надіслав звернення до Тернопільської ОДА. Однак чиновників, чомусь, ця ситуація не дуже стурбувала.

– Виїхали представники охорони культурної спадщини, ОДА і помітили архітектурно-археологічні шурфи. Мене дивує, на підставі чого ці шурфи проводилися і хто їх проводив. Це невідомо. У дощову погоду в них накопичується волога, яка потім проходить у підвальні приміщення та руйнує фундамент. Мав бути археолог, який повинен контролювати роботи, постійно бути на місці. На право проведення розвідкових і земляних робіт необхідно мати офіційний дозвіл, – обурюється історик.

Володимир Добрянський наголошує на тому, що багато фактів про первісне планування замку досі не досліджено, а проект його реставрації «взято зі стелі».

– У 2010 році, коли Чортківський замок увійшов до складу заповідника  «Замки Тернопілля», архітектором Юрієм Вербовецьким було розроблено ескіз відновлення замку. Він взяв старі фотографі і на свій погляд зобразив фасадну частину. Але багато речей, які стосуються історії будівлі, є невідомими, зокрема первісне архітектурне планування замку, – каже історик.   

Володимир Добрянський тривалий час вивчає історичні джерела, аби зрозуміти, яким насправді був Чортківський замок кілька десятиліть тому.

– Мені друзі з Польщі прислали статтю, в якій зображено Чортківський замок станом на 1890 рік. У порівнянні із ситуаційним планом кінця 19-го століття він дуже відрізнявся. В сучасному стані зображений п’ятикутним, а на той час був чотирикутним. Також я побачив зображення замку за 1799 рік – цілком інша картина. Юрій Вербовецький лише схематично зобразив, як би міг виглядати замок. Треба було вивчати первісний стан будівлі, а теперішні «реставратори» просто «перекатали» все від Вербовецького. Це – фантазії і пародія, а не реставрація, – підкреслив  Володимир Добрянський.