"Цьогорічний “Псевлоювілей” Збаража, або знову про тиражування старих помилок! Ще в 1923 (!) році уродженець Тернополя Броніслав Адольф Влодарський (пол. Bronisław Adolf Włodarski), після закінчення з відзнакою у 1914 р. Тернопільської гімназії та роботи у VIII державній гімназії і ліцеї Львова, у Львівському університеті успішно захистив докторську дисертацію на тему «Polityka ruska Leszka Białego 1202—1227», керівником якої був проф. Станіслав Закшевський, - пише Руслан Підставка, дослідник з Тернопільщини".

За словами дослідника, за результатами дисертаційних досліджень у ІІІ-му томі «Архіву наукового товариства у Львові (історично-філософський відділ)» в 1929 р. було опубліковано статтю з майже аналогічною назвою - «Polityka ruska Leszka Białego, z tabl. geneałog.”. В цій статті автор подає перелік опрацьованих історичних літописів (за Іпатським, Лаврентіївським, Густинським, Воскресенським і Новгородськими списками), хронік (“Kronika Mistrza Wincentego”, Mon. Pol. Hist, II,; “Kronika Wielkopolska”, Ibid. II.; “Kronika Alberyka”, Mon, Germ. Script, XXIlI; “Kronika Henryka Łotwaka” (Chron, livon. Vet.), Script. rer, Livon; “Arnoldi chroica Slavorum”, Ibid. XXI) і т.д. (з повним переліком джерел можна ознайомитись в іконографіці до посту).

В “Хронологічному співставлені найважніших подій” Б. А. Влодарський пояснює, що цифри в лівій — це “роки, визначені на основі різних джерел”, написані жирним шрифтом, які подають правильні дати (daty pewne). Натомість, в правій колонці — “роки з Літопису Іпатського”! Тут же, під правильним 1214 роком зазаначено, що “Лєшек вирушив на Владислава, побив його над річкою Бібрка (Bóbrka), але Галича здобути не може”, про що і читаємо в Галицько-Волинському літописі за Іпатським списком “але потім же лестько не зміг узяти Галича і пішовши, пустошив він довкола Теребовля, і довкола Моклекова, і ЗБАРАЖА, а Биковен узятий був ляхами і руссю”, але вже під НЕПРАВИЛЬНИМ 1211 р. А в текстовці до цього періоду Б. Влодарський серед іншого пише: «…Так минув 1213 р. З прийдешньої весни (наступного року – прим. наша) розпочав Лєшек похід… Дійшло до затятої битви над річкою Бібрка, де Владислав був побитий. Лєшко підійшов під Галич, якого через завзятий опір оборонців здобути не зміг. Через те пішов далі на схід до Серету і дійшов аж до Теребовлі і Збаража, знищив цілий край, а потім, забравши велику здобич, повернувся до Польщі.»

"Ще в 1989 (!) році відомий український дослідник руських літописів, доктор філологічних наук, науковий співробітник Інституту археології АН УРСР Леонід Єфремович Махновець видав “Літопис руський” (Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Київ “Дніпро”, 1989), де серед іншого (уклав детальний іменно-особовий, географічно-археологічно-етнографічний покажчики, генеалогічні таблиці, карти та топографічні плани) і зробив перерахунок наведених в літописі дат (зеленим кольором). “Наші” події під Збаражем він ще тоді датував — весною 1214 р. Тобто, в 1923-му вже знали, в 1989-му — підтвердили, але ВПЕРТО НЕ БРАЛИ ДО УВАГИ! ІСТОРИЧНИЙ КОНСЕРВАТИЗМ, ЧИ БОЯЗНЬ ПОМОЛОДШАТИ.?!

Отже, виходячи з наведеного, першою писемною згадкою про Збараж є весна 1214-го року і ніяк не інакше! 810-ту річницю міста святкуватимемо АЖ в 2024-му році!, - пише Руслан Підставка".