Чи можуть ці люди знайти іншу роботу та де беруть гроші на проживання дізнавалися кореспонденти Суспільного.
Оксана Федів – мати трьох дітей. Жінка розповіла, її чоловік 13 років працює продавцем у торгово-розважальному центрі і він – єдиний, хто заробляє для сім’ї. Під час локдауну він залишився без роботи.
"Нам держава покрила 8 тисяч. Тяжко прожити, тому що великі комунальні, садочок треба оплачувати і школи, і харчування, і щось таке елементарне, щоби дітей взути, переодягнути. Цих 8 тисяч не покриють ті витрати, які витрачає сім’я з 5 людей. Як мінімум треба 15 тисяч", – каже Федів.
За її словами, іншої роботи під час карантину не знайдуть. Розповіла, що робитимуть, якщо закінчаться заощадження:
"Звертатися до якихось волонтерів, навесні вони нам дуже помогли. З церкви нам помагали. А кредит? Хто нам дасть кредит?".
Наталія Шихова – адміністраторка закладу громадського харчування. Вона розповіла, що їй виплачують меншу зарплату, ніж до локдауну, бо заклад працює лише на винос і дохід зменшився:
"Якщо я могла отримувати в районі 15 тисяч гривень, то зараз я навіть 5 не маю. Це я адміністратор. А в працівників менше і так само в половину зменшилася зарплата. На даний час навіть платять менше половини, тому що власник свої гроші нам доносить. Так як люди в заклад не можуть прийти, сісти, з’їсти шось, немає каси, нема з чого платити нашим працівникам. Тобто, в нас є і бармени, кухарі, є офіціанти, яким також зараз немає чим платити за комунальні послуги".
Заступниця директора обласного центру зайнятості Олександра Островська каже, від початку локдауну кількість людей, які звертаються за пошуком роботи не змінилась:
"Щоденно у нас 200-210 осіб, з початку року вже більше 100 осіб в нас зареєстровано. Вакансій наразі дуже мало, працевлаштування є проблематичним, ситуація погіршується".
