Як доїхати?
Наша траса починається в південній (гірській) частині міста Закопане, у районі осади Кузьніце та лижніх трамплінів. Можна туди доїхати з Кракова автобусом Yellow Bus. Можна також іншими автобусами, однак у такому випадку треба доїхати на автовокзал та іти 2 кілометри пішки.
Нашу екскурсію розпочинаємо у районі Кузьніцького круглого об’їзду. Похід можемо розпочати у гірському селищі Кузьніце. Однак рекомендую розпочати його раніше, 700 метрів ближче – біля дамби на потоку Бистра, на вході на верх Носал.
Носал (Nosal) – це дуже цікава гора близко центру Закопаного. Вершина відновно невелика, добра для початківців та дітей, а при цьому вона одразу дає шарм високих гір.
Вершина Носаля знаходиться на висоті 1206 метрів. Тобто ми вийшли більш ніж 300 метрів над висоту Закопаного (900 метрів над рівнем моря), а мусимо вийти на висоту 1500 метрів (Hala Gąsienicowa) або 1624 (Чорне озеро). Вершина Каспровий на польсько-словацькому кордоні, на яку можна виїхати фунікулером або вийти пішки, має 1987 метрів, натомість вершини Високих Татрів, які ми бачимо перед собою, мають більш ніж 2000. Як бачимо, Носаль – це тільки така маленька гора. Однак дуже гарна та цікава на початок походу, з цікавими краєвидами на Закопане, Кузьніце, Татри та інші гори (Бескиди, Бабю Гору, Горце).
Тут треба бути дуже обережним, оскільки скелі є дуже небезпечними – не треба підходити до краю скелі, особливо взимку. Трохи часу на відпочинок – і сходимо вниз, на перевал. Північні схили Носаля є зовсім іншими, ідемо лісом, доріжка тут є більш лагідною. Проходимо мимо шляху на Ольчиську долину та через 15 хвилин доходимо до відгалуження на Галю Гонсєницову.
На початку ідемо через ліс, потім виходимо на гребінь і можемо милуватись гарним видом на Татри, Закопане та Бескиди. Доріжка цілий час є досить лагідна та безпечна – також взимку. Немає тут крутих підйомів чи прогалин. Можна тут без проблем іти навіть з малими дітьми.
Доходимо до перехрестя туристичних доріжок – з правого боку є доріжка до Кузьниць через Долину Яворинки, яким будемо сходити. Перед нами ще кількасот метрів прогулянки по рівнині, а потім сходимо вниз. Перед нами – Галя Гонсєніцова
Галя Гонсєніцова – це в перекладі: “полонина роду Гонсєніца”. Gąsienica тут не означає гусениця, але популярне прізвище верховинців з Закопаного та околиці, котрі колись були власниками цих гірських пасовищ. Тут ще в 20 сторіччі випасали вівці, звідти і пастухові хатини (на фотографії), які охороняються законом у вигляді історичної пам’ятки. Це одна з найбільших галявин у Татрах, дуже затишне місце. А водночас унікальне місце в самому серці Татрів, де знаходиться відносно багато будинків. Окрім згаданих вже пастухових хатин, є тут також дерев’яна домівка альпіністів, метеорологічна станція та перш за все – найбільша у польських Татрах турбаза.
Турбаза відкрита цілий рік. Можна тут переночувати (за винятком періоду коли є спеціальні санітарні обмеження у зв’язку з коронавірусом), поїсти, випити чай або пиво.
Галя Гонсєніцва є місцем, з якого починається багато інших гірських шляхів. Можна звідти іти на Каспровий верх, Свиницю, Костелець, у Високі Татри та район Морського ока і Долини 5-ти польських озер. Однак більшість цих місць – це добре рішення на літній період та ранню осінь (вересень, жовтень). Від половини жовтня до травня у верхній частині Татрів є сніг, лід та не рекомендую туди ходити особам без відповідного гірського досвіду.
Ми ідемо ще трохи далі, над Чорне озеро. У Татрах є декілька Чорних озер (наприклад між Морським оком та Рисами), наше називається Czarny Staw Gąsienicowy. Дорога від турбази над озеро триває 30 хвилин, ми піднімаємось ще на 100 метрів вище, до висоти 1600 метрів.
Повертаємось цим самим шляхом, причому на перехресті за Галою Гонсеницовою варто іти вліво, до Долини Явожинки.
