Чия це вказівка, і чому так вирішили сказати важко. Та через це недолуге рішення уже маємо першу смерть. 

"Останнє прижиттєве фото мого коханого чоловіка.

Сьогодні по п‘ятій годині дня під дверима бучацького інфекційного відділення в швидкій мій чоловік після тяжкої виснажливої дороги в кисневій масці, помер. Реанімувати не змогли.

Він говорив, що не доїде, він говорив, що помре. Але ми тарганили його в Бучач! І ми його вбили!

Бо великий Тернопіль не спроможний мати у себе відділ гемодіалізу для ковідних хворих. Та ще й залежних від кисню. Для Тернополя ця втрата пройде непомітно. Але вона покалічила нашу родину і всіх, хто знав мого чоловіка!

Він був дуже світлою і мудрою людиною! Я мала чоловіка, за якого дякувала Богу! Він був чудовим батьком, дідусем, швагром, сватом, другом, розумним порадником, надійним плечем! Йому було всього 57 років!

Тепер вже все - БУЛО, і більше нічого не буде! Пустка і туга!

Прошу всіх, хто знав мого чоловіка, Цепенюка Ігоря, та й тих, хто не знав - помоліться за його душу, бо він пішов у небуття дуже несподівано. Хай Господь простить йому всі гріхи його, вільні та невільні! Дякую всім!

Божої милості всім та опіки, - написала вдова Валентина Цепенюк".

Співчуваємо пані Валентині з приводу смерті чоловіка ...