Як розповів директор школи Михайло Заник, зала Кременецької школи мистецтв є однією з кращих на Тернопільщині щодо акустичних якостей. Тож втратити її, як і загалом школу, було неприпустимо.

Аби досягнути нинішнього результату, багато зусиль приклав Кременецький міський голова Олексій Ковальчук. Активно питанням реконструкції займалися директор закладу, педагогічний колектив, представники Кременецько-Почаївського ДІАЗу. Долучалися й народні депутати, зокрема Михайло Головко. Виділенню перших коштів на ремонт передувала багаторічне листування з Міністерством культури, особисті зустрічі.

Повертати споруду до життя довірили підряднику Віктору Герасимовичу та бригаді його працівників-будівельників. Ремонт концертної зали тривав чотири місяці. Повне завершення ремонту школи (фасад) може тривати ще не один рік. Кожен по-своєму оцінює результат роботи. Проте, незаперечний той факт, що від жахливого руйнування врятували не лише пам’ятку архітектури, а й можливість розвитку та самовдосконалення юних кременчан.

Довідка:

За часів Польщі у споруді нинішньої школи мистецтв була поліклініка, а з 1939-го розмістилася музична школа. 1968 року присвоєно ім’я Михайла Вериківського. Постановою Кабміну від 2002 року будову внесли до реєстру пам’яток архітектури місцевого значення. Велику залу і фойє школи добудували 1974 року, вони довершують цілісність архітектурного ансамблю. Споруда перебуває на балансі Кременецько-Почаївського ДІАЗу.