Територія Тернопільщини в цей час перебувала у складі Австро-Угорської імперії, в якій була оголошена загальна мобілізація.Внаслідок битви з 23 серпня по 21 вересня 1914 року перемогу здобула російська армія і Тернопільщина була окупована російськими військами. На зайнятій території утворилось військове генерал-губернаторство Галичини. Частини російської армії перебували в місті майже три роки. З наступом австро-німецьких військ, територія, зайнята Росією з червня 1915 по червень 1916 року обмежилася кількома східними повітами Тернопільської губернії. В травні-червні 1916 року внаслідок Брусилівського прориву частина Східної Галичини знову була окупована російською армією. Та в результаті наступу, який називали “офензивою Керенського” або “Тернопільським наступом” сталися зміни і Тернопіль зайняло австрійське військо. Це було 25 липня 1917 року. Проте з осені цього року і до лютого 1918 року російські війська утримували частину Збаразького, Гусятинського, Борщівського і Скалатського повітів.

Таким чином у роки Першої світової війни Тернопіль кілька разів переходив “з рук в руки”. Це пояснює те, що документи цього періоду видавались різною владою і на різних мовах.

"У колекції Тернопільського обласного краєзнавчого музею зберігається 160 документів періоду Першої всітової війни. Документи доповнюють фотографії, книги, плакати, листівки, речові матеріали.

Значну частину документів становлять копії наказів, які віддавались військам Тернопільського гарнізону і охоплюють період від 31 грудня 1914 року по 25 липня 1915 року. До інших документів належать відозви, повідомлення, звернення, розпорядження, інструкції, афіші, програми, які видавались Магістратом міста Тернополя, підписані бургомістром або Центральним Комітетом Староства в Тернополі, підписані старостою. Переважно за змістом документи не однорідні. Вони складаються з кількох параграфів, кожен з яких висвітлює окреме питання, - розповіла Галина Васильцьо, старший науковий співробітник відділу фондів ТОКМ.

Документи є друковані і рукописні різними мовами. Так, копії наказів видавались військам Тернопільського гарнізону впродовж 1915 року російською мовою. Є 50 документів польською мовою, 6 - німецькою. Зустрічається ряд документів, текст яких складений двома, трьома мовами. Засвідчено 13 документів, надрукованих українською і польською мовою, 10 - українською, російською, польською та один - українською, польською, німецькою і румунською мовами. Це свідчить про становище краю в час війни.

У багатьох документах подаються відомості сільськогосподарського і промислового змісту. Так, в оголошеннях йдеться про умови купівлі і продажу, заборону виробництва, визначення придатності чи списання продуктів харчування, їх вартість тощо. Цікавим є тариф цін на продукти споживання у місті Тернополі, датований 29 серпня 1917 року. У ньому подано вартість м'яса, овочів, приправ, сипучих продуктів, алкогольних напоїв, борошна, кисломолочних продуктів, нафти, коксу, дров. Об'єм товарів подано в літрах і кілограмах, ціна в кронах. Для вирішення того чи іншого питання створювались спеціальні комісії. Так, ряд документів свідчить про створення ревізійної, фінансової, санітарної, продовольчої комісії".

Окремі видані накази військам Тернопільського гарнізону нагадували солдатам про їх зовнішній вигляд згідно форми (уставу) та дотримання дисципліни.

Ряд документів носять кадровий характер. У них йдеться про призначення на посаду начальника гарнізону, коменданта, ад'ютанта, а також гарнізоного лікаря та ветлікаря.

В одному з наказів навіть повідомляються години прийому новопризначеного Губерніального комісара.

Про дотримання порядку в місті свідчать документи, які закликають підтримувати чистоту в місті, домашніх будівлях, річках, не перебувати без потреб у нічний час на вулицях міста, безцільно не їздити на державних автомобілях, продовжити комендантські години під час свят. Оголошення від 4 липня 1917 року повідомляє, що через два дні відбудеться перепис населення в місті Тернополі.

Збереглися документи, що подають відомості про медичне обслуговування у воєнні роки. У них йдеться про відкриття окремих відділень, санітарні заходи у лікарнях, профілактику захворювань, надання інформації щодо захоронення солдатів, перенесення лікарні в район Загребелля.

Цікавим є документ, виданий жителю Кременецького повіту 1915 року під час прийому в лікувальний заклад.

Частина документів свідчить про відшкодування потерпілим внаслідок війни. Для цього надавались матеріальна допомога, кредити, виплати. Щоб отримати відшкодування необхідно було подати відповідні документи.

До фондової збірки включені облікові картки: перелік могил солдатів австрійської, німецької, російської армії, а також листування Марії Починок з братом Миколою, який відбував службу в місті Скутара (Албанія).

Попри воєнні події 1914-1917 років в місті відбувались воєні паради, церковні процесії та відправи на честь іменин, дня народження чи коронування імператорських осіб та князів. Влаштовувались благодійні концерти для населення з метою допомогти вдовам, сиротам та потерпілим від війни.Так, у 1916 році відбулись концерти в залі Польського театру та театрі “Колізей” (Ташкент).

У фондах ТОКМ є документи за підписом бургомістрів Станіслава Манделя та Еміля Міхаловського, а також Старости Фрідріха та Старости Короткевича. Станіслав Мандель був бургомістром Тернополя з 1909 по 1910рік, з 1913 по 1914 рік, з 1917 по 1918 рік. З початком Першої світової війни він прийняв добровільну відставку і виїхав з міста з представниками австрійської влади. З 1915 по 1917 рік бургомістром був Еміль Міхаловський.

Отже завдяки документам фондової збірки ТОКМ, що відображають життя Тернополя протягом 1914-1918 років, можна дізнатись про суспільно-економічне, політичне й культурне життя міста.