З цього часу починається поступове збільшення дня.

 

Зимове сонцестояння з погляду астронома – це «явище», коли 2 небесні тіла містяться на певній відстані одне від одного. Під час зимового сонцестояння в північній півкулі Землі Сонце найменший час залишається над горизонтом, займаючи найнижчу позицію над обрієм. У моменти сонцестоянь Сонце у своєму видимому русі по екліптиці найбільше віддаляється від небесного екватору і досягає найбільшого схилення, північного або південного.

 

У такому положенні сонячний диск затримається впродовж трьох днів (звідки й походить власне назва «сонцестояння») – і вже, починаючи з неділі, поступово підніматиметься над горизонтом, – його «небесний шлях» збільшуватиметься, а світовий день почне прибувати – Сонце повертає на весну, дні збільшуються.

 

По всесвітньому часу в північній півкулі зимове сонцестояння відбувається 21 або 22 грудня, а літнє – 21 червня. У південній півкулі – навпаки.