"„СТАРИЙ“ ЄВРЕЙСЬКИЙ ЦВИНТАР У ЗБАРАЖІ. „Збаражчина“ В. Жили без посилання на джерело датує, так званий, „старий“ (оскільки, існував пізніший (першої третини ХХ ст.) „новий“) єврейський цвинтар 1510 р. Ніби то, на пам'ятній таблиці, поміщеній над вхідною аркою цвинтарної брами (розміри: 3х4х0,8 м.) була зазначена саме ця дата, а над хвірткою поміщений напис на івриті. Ідентифіковані збаразьким краєзнавцем поч. ХХ ст. Г. Шляським мацеви з орлами датуються 1756 та 1790 рр. Під час німецької окупації частина надмогильних плит було використано для мощення дороги до Черниховець (зокрема, за інформацією Т. Федорів, по сучасній вул. Чорновола від символічної могили). Цвинтар був остаточно розібраний у 1965-1970 рр., а на його території побудований дитячий садочок „Сонечко“ і комбінат побутового обслуговування населення „Берізка“. Це, практично, вся хронологія об'єкту дослідження, - пише Руслан Підставка. - „Місцеві мешканці, - зазначає Тетяна Федорів, - називали старий єврейський цвинтар „окописько“. І дійсно, згідно словничка до видання „Galicyjskie miasta i miasteczka w józefińskim katastrze gruntowym. Tom III. Zbaraż“ Кшиштофа Слюсарека, „ОКОПИСЬКО“ - це давнє означення єврейського цвинтаря“. Воно („окописько“) існувало у Збаражі вже на період складання „йосифінського кадастру“ 1785-1788 рр., хоча ще картографічно і не відображено на карті фон Міга. Тому, документально підтвердженим (першою юридичною згадкою) роком існування старого єврейського цвинтаря може вважатися друга половина ХVІІІ ст. (1756-1790 рр.)".
За словами науковця, згідно дослідження Е. Фельдмана „Najstarsze wzmiąnki o Żydach w miastach polskich w XIV XVI w., опублікованому у третьому тому „Miesięcznik Żydowski" за 1933 р., НАЙДАВНІША ЗГАДКА ПРО ЄВРЕЇВ У ЗБАРАЖІ датується 1578 роком. Для впевненості необхідно перевірити цю дату згідно пикликання автора (Е, Фельдмана), оскільки, дуже часто, помилково дотично до Нового Збаража (на Гнізній) використовують документ про оренду Миколою Вонсовичем та „жидом новозбараским Єфраїмом“ Ожиговець (які тоді називались Новим Збаражем (на Збручі)) 1583 р.
Так, австрійський кадастр 1830-1860 рр. вказує межі „окописька“, але жодних кам'яних споруд (брами, навколишнього муру) тут не позначено. Дивує той факт, що окремі фото мацев старого цвинтаря збереглися і оцифровані в мережі, а от — витвір мистецтва — брама з датування і надписами на івриті — НІ! Тим більше, що вона існувала до ІІ-ї світової війни, а поблизу проживали два фотографи (Якуб Глассманн і Мечислав Вайсман), того ж віровизнання. Є надія на приватні фотоархіви збаражан першої половини ХХ століття.
