Іван Фанга. ОУНівець, вояк УПА, стрілець легендарної сотні "Бурлаки" під керівництвом сотенного "Чорного" Василя Шепети. Людина-легенда.
Відеозапис було здійснено в останні місяці його життя! Усім приємного перегляду!Вічна слава та пам'ять борцям за волю та незалежність Української держави
Презентація фільму відбудеться в онлайн режимі на Фейсбук сторінці Бережанської РДА в пятницю 22 травня 2020 р. Поч. о 12.00 год.
Онлайн показ фільиму відбудеться за посиланням тут.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=162198698662505&id=109457713936604
До слова, Фанга Іван Ількович народився 15 жовтня 1924 року в с.Шибалин Бережанського району, в звичайній християнській сім’ї. Ще з маленьких літ батьки прищепили йому любов до церкви, до людей, до України. Коли йому виповнилося 7 років пішов у перший клас. Закінчив тільки сім класів. Через важкі побутові умови змушений був в ранньому віці важко працювати. Працюючи важко вдень, все ж не забував відвідувати вечорами читальню «Просвіти», де збиралася молодь села.
В 1943 році вступив в ряди УПА. Був сильний, фізично витривалий, пройшов військовий вишкіл, а далі почалися рейди, бої, наскоки.
В 1944 році, через хворобу на тиф, потрапив у підпільний шпиталь. За донесенням сексоти більшовики виявили їх лікарню. Тут він потрапляє у полон, у руки НКВД. Перенісши допити, катування, його засудили до розстрілу, але суд виніс рішення – замінити смертний присуд на 25 літ каторжних робіт. Покарання відбував у Сибірі, Воркуті. Відбувши 13.5 років знущань, мук, страждань, в 1957 році його звільняють.
Повернувшись в рідне село в цьому ж році одружується. КГБ далі не дає спокійно жити. Посилюється нагляд, відмовляють в прописці і він змушений виїхати у Житомир. В 1958 році народжується син Василь, в 1961 році – дочка Галина. Повертається на Бережанщину і продовжує займатися просвітницькою діяльністю. Є автором книги «Стежками болю і боротьби».
Помер 25 жовтня 2008 року. Похоронений на Бережанському кладовищі, на тому самому місці, де його мали розстріляти.
