Колекція унікальних домотканих килимів XIX -XX ст. сьогодні зберігається у фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею.

Кожен складовий елемент композиції килиму має своє значення, передає первісну міфологію, вік якої сягає тисячоліть, що відділяють нас від доби, так званого, пізнього палеоліту. Про це розповідають у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

Килимарство з давніх-давен було широке поширене в Україні, зокрема й на Тернопільщині. Килими використовували для щоденного і святково вжитку, а також вони відігравали особливе значення під час обрядових подій.

«По змісту будь-який традиційний народний килим − це епічний твір, прочитати який можливо в повній мірі лиш тоді, коли знатимеш значення кожного складового елемента його образної композиції», - розповідає завідувачка сектору збереження відділу фондів ТОКМ Галина Завіша,

За її словами, на Тернопільщині серед поширених килимів виділяють 3 типи побудови орнаменту: класичний (за схемою смуг), композиції (орнаменти клітчатого укладу), центральні композиції (елементи групуються довкола одного осередку і творять з ним закінчений образ).

«У фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею зберігається колекція домотканих килимів, яка налічує 42 предмети збереження, що хронологічно охоплюють період кін. ХІХ-ХХ ст. Музейна колекція творів художнього ткацтва свідчить про високий рівень розвитку цієї галузі народної творчості на Тернопільщині. Тож пропонуємо вашій увазі ткані килими народних майстрів нашої області», - розповідає Галина Завіша.

Орнаменти перехідного типу відображаються на килимах у Лановецькому і Борщівському районах. Квіткові зустрічаються у Збаразькому, Зборівському і Підволочиському районах.