Роботи талановитого уродженця села Біла Тернопільського району знаходяться у приватних колекціях,  установах культури і мистецтва. За своє життя чоловік здійснив чимало експедицій як на Тернопільщині, так і в інших областях України, під час яких навчався новому ремеслу.

—  Кожна експедиція приносила мені користь. Постійно чогось навчався, вдосконалював власну майстерність. Наприклад, виготовляв дідухів, пробував робити їхні нові й нові форми. Коли вивчив, які існують різновиди дідухів, почав уже свої власні формувати. Створював рукотвори, бо хотів, аби перестали люди рубати ялинки. Щоб дідух, а не зелене деревце стояло в кожному домі. Також завше прагнув відроджувати давні традиції, про які молоде покоління часом забуває. Що важливо, колись люди працювали гуртом. Навіть коли робили того ж дідуха чи різдвяного павука, то усе сімейство сідало за роботу та у дружньому колі плело головний символ свята. Коли сім’я працює разом – це спілкування між поколіннями, — розповів Ярослав Осадца.

Талановитий краянин вчився плетінню з рогози у народного майстра Ярослава Ремецького, аплікації з соломи – у народного майстра Надії Білик, лозоплетінню – у народного майстра Галини Кучер. Умілець підмітив, що дуже радіє, коли приїжджаю в якийсь район і бачить у людських оселях традиційні рукотвори із соломи.

—  Виготовляю не тільки вироби та аплікації із соломи. Плету декорації із лози, рогози, займаюся макраме, малюю писанки. Звичайно, робив би більше рукотворів, однак не маю великого приміщення для своєї творчості. Бо для роботи з соломи потрібно багато простору, аби мати можливість розкласти увесь матеріал. Приємно, що люди не забувають, що було важливим для їхніх предків, — додав майстер.