На схилах Кременецьких вершин збереглися старовинні цвинтарі, за якими можна дослідити значну історію таємничого та принадного міста. Так, у соцмережі Фесбук поділилися давнім чорно-білим фото, де зображено маленьку частину одного із таких давніх кладовищ. На знімку показано кам’яну арку, яку можна побачити на Монастирському цвинтарі, який розташований за Богоявленським монастирем. Більша частина цвинтаря – сучасні поховання, а трошки вище є біла церква, навколо якої і розташовані старовинні поховання, всі у хащах.

Цікаво, що на Монастирському кладовищі поховано багато людей, які залишили значний слід в історії Кременця. Наприклад, це ботанік Віллібальд Бессер, який після виходу на пенсію повернувся з Києва у місто своєї молодості і доживав тут віку. Також і Йозеф Заундерс, уродженець Лондона, російський придворний художник і професор Віленського університету, який наприкінці життя перебрався у Кременець і тут знайшов місце вічного спочинку. Похоронені й воїни УНР, що полягли в Кременці 1919 р., червоноармійці, які загинули в боях за місто в березні 1944 р.

Місцеві жителі упізнали таємничі околиці цвинтаря. Пригадали, що раніше кладовище прикрашали родинні склепи, які різнилися від довколишніх каменів, надгробків та додавали принадності території.

—   Такі родинні склепи були біля санстанціі, що вверху парку. (Кінець40-х років, мої спогади), — підмітив Мирослав Шевчук.

—   Кременець – то найкрасивіше і найтаємничіше місто, — зауважив  Андрій Гнедько.

—   Малою мені подобалось ходити по Польському цвинтарі, розглядати все. Ці пам’ятники і склепи були старовинні і таємничі, зовсім не подібні на тодішню солдепівську дійсність, —  пригадала Галина Комонюк.

—   Я знаю місце, де розташована ця арка. Вона існує у Кременці й донині, —  додав Руслан Вербіцький.

—   Я теж! Вражав порядок. І ще, в пам'яті спилені пляшки та запалені свічки. Доріжка викладена каменем. Пам'ятник невідому солдату, і легенди про старі склепи… —   Валентина Федорук.