Про важливу дату в житті покійного чоловіка повідомив у соцмережі facebook син знаного краянина Зиновій Любунь, який також розповів про заслуги батька.
— У цьому році виповнюється 100 років нашому батькові - Любуню Михайлу Петровичу - вчителю, громадському діячеві та заслуженому громадянину міста Бережани. Він може слугувати найкращим прикладом батька, вихователя молодого покоління, громадянина держави, українця, особливо в ці складні для справжніх патріотів часи. Як вчитель географії він усе своє свідоме життя присвятив навчанню, вихованню та розвитку молоді. Можна лише згадати тренування юних туристів у розкладаннях палатки, переправи через яр, проведення районних змагань з туризму, а особливо нічні тренування з спортивного орієнтування. А коли батькове здоров’я уже не дозволяло водити дітей в туристичні походи, Михайло Любунь почав готувати команду школярів спелеологів для походів по борщівських печерах. Я думаю, багато хто з його учнів й досі пам’ятає спостереження за нічним небом на «Полянці» з допомогою шкільного телескопа і поїздки сімей вчителів вантажними автомобілями газ-51 за 3000 кілометрів в палаткове містечко під Сімферополем, — наголосив Зиновій Любунь.
Чоловік також зазначив, що коли Україна стала вільною, метою усього життя його батька стала побудова пам’ятника Т.Г. Шевченку в Бережанах та зведення пам’ятника Січовим Стрільцям на г. Лисоні.
— Тоді були і поїздки до Львова для консультацій з архітекторами, і збір коштів всією громадою на побудову пам’ятників, і управління їх будовою. Досі дивуюся, - як батькові вдавалося це все встигати та ще й поєднувати з вихованням своїх онуків? Адже саме у цей час малий Роман змушений був жити своїми дідусем та бабцею у Бережанах через проблеми зі здоров‘ям. Батько завжди був оптимістом і продовжував вірити та йти до своєї мети, навіть тоді коли справи зі зведенням пам’ятників не лагодилися і вже давався взнаки поважний вік. Я думаю, що саме завдяки його вірі у свою справу, оптимізму, наполегливості та щирій любові до України в місті Бережани тепер височіє пам‘ятник Тарасові Шевченку, в у нас є ще один гідний приклад Людини, яка присвятила своє життя людям, — додав син.
Чоловік переконаний, що якщо би таких людей, як Зиновій Любунь, було більше, життя українців було б значно кращим. Люди би давно уже жили у тій країні, про яку мріють та про яку завжди мріяв його батько.
