Так, фото тимчасового квитка оприлюднив у соцмережі Фейсбук Олександр Мінчук. Старий військовий документ містить печатку з гербом та підпис «Воїнського начальника». В квитку також йдеться, що якщо солдату від 40 років, той має право бути звільненим від служби.

Цікаво, що згідно з історичними довідками в період Першої світової національна політика в російській армії щодо євреїв, значно відрізнялася від австро-угорського зразка. У цілому, євреїв, враховуючи віру і традиції, розглядали як потенційно нелояльних до російської імперії і всіляко утискали. До війни вони не мали доступу до офіцерського середовища аж до «третього коліна». До того ж служба у російському офіцерському корпусі була можливою лише за умови переходу у православне віросповідання.

Потреба у свіжому «гарматному м’ясі» сприяла певним поступкам, проте лише Тимчасовий уряд дозволив євреям вступ до офіцерського корпусу. Так, у 1915р. на тисячу осіб кожної національності в російській армії перебувало: великоросів – 4, білорусів – 5, українців – 8, німців –10, євреїв –11, поляків –12. Частково це було викликане й тим, що у західних районах, які перебували в прифронтовій смузі, намагалися повніше використати людський ресурс, щоб ним не скористався супротивник. Загалом з початком війни до Російської армії було мобілізовано близько 400 тис. євреїв, і вони в цілому гідно несли свою службу.