У Євангелії йдеться, що на 50-й день після Воскресіння на апостолів зійшов Святий Дух у вигляді язиків полум'я, і вони заговорили різними мовами, щоб проповідувати християнство всім народам світу. Цією подією відкрилася світові уся повнота Трійці, і люди побачили три іпостасі Єдиного Бога: Отця, Сина та Святого Духа.
У той же день євреї також відзначали велике старозавітне свято П'ятидесятниці, встановлене в пам'ять про дарування єврейському народу Закону на горі Синай. Апостоли вийшли до них і почали розповідати їм про воскреслого Христа. "Покайтеся і хрестіться в ім'я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, тоді і ви отримаєте дар Святого Духа", – оголосив Петро.
У День Зіслання Святого Духа прийняли хрещення близько трьох тисяч осіб – так народилася християнська церква. Перший храм створили в тому ж будинку на горі Сіон – сьогодні це Успенський храм Гробу Господнього в Єрусалимі. Натомість апостил
Християнська традиція святкування Трійці переплелася з дохристиянськими віруваннями українців. У народі це свято відзначають три дні. Зеленими їх називають тому, що нібито в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню; дехто вважає, буцімто Христос, Петро та Павло, йдучи дорогою, присіли під зеленою кроною дерева, а тому й триденне свято.
Ймовірно, цей звичай походить ще від старозавітної Церкви, коли будинки і синагоги прикрашалися зеленню в пам'ять про те, як при Сінайській горі все цвіло і зеленіло в день, коли Мойсей отримував скрижалі закону. І досі православні християни на Трійцю прикрашають будинки і храми зеленими гілочками та квітами.
У Зелену суботу напередодні Трійці українські домівки майорять букетиками з чебрецю, м'яти, любистка, полину, материнки та гілок берези, липи, клена, явора. Підлогу в хатах встеляють осокою або татарським зіллям (лепеха або аїр).
У неділю на Трійцю в Україні зберігся звичай вшановувати пам'ять померлих. За дохристиянським віруванням, на Зелені свята мерці вдруге (після Великодня) виходять на світ із землі. У ці Поминальні дні священики проводять відправи на кладовищах.
У понеділок святкують День Святого Духа, або Богодухів день, з яким пов'язано чимало язичницьких традицій. Популярним є обряд "водіння Тополі" (на Чернігівщині – "водити Вербу", на Поліссі – "водити Куста"), коли дівчата обирають з-поміж себе "Тополю" – найкрасивішу дівчину – і обходять все село з віншуваннями.
У церкву в цей день ходять з гілками берези, клена або дуба, а також з польовими квітами. Потім їх несуть додому, засушують і зберігають за іконами. Також гілки залишають біля вікон і дверей, щоб не проникла зла сила.
На Трійцю сушать віники для лазні. Вважається, що вони будуть мати цілющу силу.
Якщо на Трійцю не можна призначати весілля, то зовсім інша справа – сватання і знайомство з батьками. Якщо вони випадуть на Трійцю, то шлюб буде міцним і щасливим.
Існує також прикмета, що дощ на Трійцю пророкує грибний рік, хороший урожай і прекрасну погоду.
