Тернополянка вишукувала в мережі інформацію, як реставрувати подібні предмети інтер’єру, та сумлінно приступила до роботи. Ціле літо пішло дівчині на працю, і ось кораблик по-новому заблищав у руках пані Надії відшліфованим, перемальованим корпусом, білосніжними вітрилами.

— Брат мого чоловіка приніс якось додому декоративний кораблик. Виріб був у зношеному стані, потребував значного відновлення. А лежав в одній із шкіл. Саме через непридатний стан декорацію хотіли викинути. Та в мене виникла цікава ідея! Вирішила дати кораблю другий шанс і знову «пустити у плавання». Оскільки я з чоловіком – художники, любимо творити, нам приємно створювати красу своїми руками. Робота над відновленням була тривалою. Довелося повністю ставити паруса – шукати тканину для цього, шити деталі. Також залатувала пробоїни, купувала спеціальні деревяні намистинки, які прикріплювала до певних місць корабля. Де потрібно було щось просвердлити, підключала до роботи чоловіка, — поділилася Надія П’єх.

Тернополянка додала, що реставрація виробу хоч і приносила їй задоволення, проте потребувала чимало часу, зосередження, терпіння. Однак дівчина підмітила, що якщо їй у житті трапиться ще один «тонучий корабель, умілиця охоче візьметься за його рятунок.

Анна СЕМЕНКІВ