Головним християнським обрядом у Страсну п'ятницю є винесення плащаниці. Плащаниця символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус Христос після зняття з Хреста. Після Воскресіння на полотні залишився відбиток Його Образу, який утворився, як дослідили учені, шляхом великого випромінювання.
В Галичині в Страсну п'ятницю дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев'яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев'яними молотками «виклепує» по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу.
Віруючі люди не їдять нічого до виносу плащаниці. Повернувшись з церкви, родина сідає за стіл вечеряти. Вечеря у Страсну п'ятницю — пісна, навіть риби їсти в цей день не годиться. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками. У цей страсний день не можна ні шити, ні рубати дров, ні співати, різати, ні прибирати. Працювати на землі теж заборонено — здавна українці вірили, що якщо посіяти чи посадити щось в цей день, то врожаю не буде.
Крім того, в цей день варто відмовитися від стрижки та фарбування волосся чи будь-яких інших косметичних процедур. Господиням дозволялось тільки пекти паски та садити капусту. Як тільки посадять паски в піч і загнітять їх свяченою вербою, йдуть на город садити розсаду капусти - щоб здорова як паска була. Але якщо паска не вдасться, верх западе, або пустою буде, то вважалось, що це знак на поганий врожай та негаразди в усій родині.
Прикмети у Страсну п'ятницю:
– В давнину вважали, що якщо в цей день небо зоряне – буде хороший урожай зернових, якщо весь день хмарно, "хліб буде з бур'яном", тобто буде неврожай.
– В Страсну п'ятницю не можна плювати на землю. Народні прикмети говорять, що якщо хтось плюне на землю – від того на весь рік всі святі відвернуться.
– Прати у Велику п'ятницю не можна. Існує повір'я, що якщо у цей день випрати білизну і вивісити її сушитися, то на ньому з'являться сліди крові.
– Людина, яка повністю утримується від їжі і води весь цей день, буде знати за три дні час своєї смерті.
