Йдеться про сім’ю Христини Гуйван із села Костільне Бучацького району. Жінка працює вчителькою у Костільницькій школі, отримує мізерну зарплату, має двох неповнолітніх доньок та разом з чоловіком доглядає за сестрою, яка є інвалідом І-ої групи і потребує цілодобового нагляду. Втім, це не завадило УПСЗН подати позов до суду.

Позивач у справі вимагав від неї цю суму, мотивуючи це тим, що жінка в 2014 році ніби то умисно приховала відомості про наявність у неї другого житлового будинку (фото нижче). Згодом збиралась комісія, яка з'ясовувала чи даний будинок фактично житловий, її висновок — не придатний для житла.

«В суді так і не було доведено умисність приховування відомостей про наявність даного будинку, більше того, жінка усно згадувала про нього, подаючи документи під час оформлення допомоги, але тоді до уваги дана "розвалюха" не бралась... А сьогодні що? Сьогодні бідні громадяни Україні не потрібні, та замість того, щоб дати їм відповідні умови, робиться все для того, щоб вони вимирали чи виїжджали з країни... В даному випадку через те, що в базі реєстраційної служби дана "розвалюха" рахується як житловий будинок, УПСЗН має підлу підставу поставити цілу сім'ю на коліна…», — пише в мережі «Фейсбук» правозахисник Роман Довбенко.

Три роки дана сім’я отримувала державну допомогу, допоки заступник начальника Бучацького управління праці та соціального захисту населення Людмила Гафткович не вирішила, що така допомога не є правомірною, бо наявність іншого будинку жінка у документах не вказала.

На щастя, суд не задовольнив позов УПСЗН. Таким чином, скандальну справу сільська вчителька виграла.

«Урааа! Ми зробили те, що Бучацькі адвокати не в силах були зробити!… Бучацькі адвокати стверджували, що така справа не виграється… Один з адвокатів навіть дослівно говорив: “ви не виграєте дану справу, бо таке ще ніхто не вигравав в Україні, даю гарантію, що програєте навіть не 100 відсотків, а – 200…», — пише пан Роман.