Немало батьків виступають за те, що дітей не можна карати, особливо до певного віку, інші - що без покарання дитина «сяде на шию» і не буде слухатися. Та чи можливо виховати зрілу особистість, не разу не покаравши дитину?
Як радить тернопільська дитяча практична психологиня Наталія Греняк, залежно від випадку варто шукати інші методи впливу, аніж покарання, які не всім дітям ідуть на користь.
— Карати дитину чи ні – вирішити важко, адже все залежить від індивідуальних особливостей дитини. Звичайно, будь-яке фізичне насильство над малечею – неприпустиме, адже дитина може бути вразливою й таке рукоприкладство може негативно позначитися на її психіці. Краще десять разів малечі пояснити, що вона зробила не так, аніж один раз вдарити. Від фізичного насильства діти можуть ламатися, ставати замкнутими, сором’язливими, можуть виникати різноманітні неврози. У старшому віці така особистість може бути заляканою, можуть виникати проблеми в особистому житті, — наголосила пані Наталія.
Жінка підмітила, що якщо покарання і має місце, то головна його мета – щоб дитина зрозуміла свою провину, а не в тому, щоб виплеснути свої емоції, як це зазвичай трапляється.
— Щодо не фізичних видів покарань – заборони, вказування на помилку, зупинення та інше, то в цьому випадку варто також зважати на нервову систему свого чада. Якщо одним дітям покарання йдуть на користь, то інші можуть це сприйняти як образу, ворожіть, ненависть, що спрямовується до них. Залежно від того, наскільки емоційно вразлива дитина, нестійкі особистості легше вгамувати любов’ю, словом, терпінням, зацікавленням, грою, переконанням. Залежно від того, якою є дитина, батькам часто корисно застосовувати як прийом взаємообмін – ти-мені, я-тобі. Ні в якому разі не купуйте дитину – йдіть на невеликі поступки. Це може бути обіцянка сходити з нею в театр, зоопарк, в кінотеатр чи деінде, — порадила психологиня.
Наталія Василівна підмітила, що батькам слід пам'ятати, що покарання - це, перш за все, сигнал дитині про те, що він порушує певний порядок, правило. Тому завдання батьків – прищепити маляті поняття про те, що існують правила, які не можна порушувати. А ці правила повинні встановити батьки. Наприклад, самі елементарні - не висовуватися у вікно, не вибігати на проїжджу частину.
