Зараз стало модно записувати та водити малюків у спеціалізовані міні-садочки, різноманітні суперрозвиваючі гуртки. Все це добре, якщо дозовано, запевняє  психолог, сімейний психотерапевт Наталія Гаєвська. Здебільшого така шаленна, часом просто маніакальну орієнтованість батьків на успішність своїх дітей має протилежні наслідки.
-  "Ну зараз без цього нікуди! Адже в дорослому житті дитину чекає конкуренція, тому треба максимально її до цього підготувати", - переконують себе та інших батьки. Часто на консультаціях батьки озвучують свої страхи про те, що без "біганини" та без максимальної кількості відвіданих гуртків дитина стане невдахою та "залишиться за бортом життя".
- Дитину, яка не хоче після дитсадка йти на танці, а хоче побути вдома або просто пограти на майданчику, батьки вмовляють. Обурюються, чому дитя "лінується та впирається" - продовжує психолог. -  Так ми отримуємо втомлених, недолюблених, недоласканих дітей. Вони хочуть  увагу, любов, час. Але дорослим  просто не до цього. Вони закладають "фундамент" успішного дорослого життя у своїх трьо-, чотирирічний малюків...
Є інша сторона цієї проблеми. Батьки, які розуміють, що головне не кількість гуртків, а щось інше, стикаються із зрадницьким відчуттям "відбивання від зграї". Такі дорослі розуміють, що ранній розвиток дитини, це просто маркетинговий підхід, один із модний спосіб заробляння грошей. 
- Дітей треба не розвивати, чи дресирувати, а ПРОСТО ЛЮБИТИ, бути з ними емоційно, - радить Наталія Гаєвська. - Небагато батьків відважуються на це. Але у тих, хто все-таки наважився, виростають найуспішніші діти. Дозвольте собі розкіш любити власних дітей! Часом таких недосконалих, але таких рідних.