Таким чином, довгоочікуваний проект закону підтримали сім з восьми народних обранців нашого краю. Лише «радикал» Юрій Чижмарь утримався, зрештою, як і його однопартійці, які разом з «Опозиційним блоком» не підтримали ініціативу.
Та тих голосів, що було, цілком вистачило для того, щоб документ у своїй остаточній редакції нарешті схвалили у Верховній Раді. Закон вступить в дію з 1 січня 2019 року, вже до 1 жовтня буде створена Єдина державна інформаційна система трансплантації для збору, реєстрації, накопичення відповідної інформації, а також здійснення об’єктивного і неупередженого розподілу анатомічних матеріалів людини, визначення пари донор-реципієнт.
Коротко про основні моменти доленосного законопроекту №2386а-1:
— Трансплантація здійснюватиметься на принципах добровільності, гуманності та анонімності і гарантує достойне ставлення до тіла людини у разі посмертного донорства.
— Кожна повнолітня і дієздатна людина має право письмово надати згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації і/або виготовлення біоімплантів після визначення її стану як незворотна смерть.
— Кожна особа має право подати письмову заяву про відкликання своєї письмової згоди або незгоди на посмертне донорство і має право надати нову письмову згоду або незгоду на посмертне донорство. Згода чи незгода вносяться до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
— Якщо померла особа не висловила за життя своєї згоди або незгоди на посмертне донорство, то згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації запитується у другого з подружжя або у одного з близьких родичів цієї особи (діти, батьки, рідні брати та сестри). У разі відсутності таких, трансплант-координатор запитує дозвіл у особи, яка зобов’язалася поховати померлого.
— Трансплантація застосовується виключно у випадках неможливості збереження життя або відновлення здоров’я іншими методами лікування, що встановлює консиліум лікарів.
— Вилучення анатомічних матеріалів у померлих забороняється у разі, якщо вони були дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, особами, визнаними недієздатними. Крім того, трупними донорами не можуть виступати люди, особистість яких не була встановлена, ті, хто загинув в результаті Операції об’єднаних сил (ООС) і під час інших бойових дій, пов’язаних із захистом національної безпеки країни.
— Надання донорських органів потенційним пацієнтам відбувається за медичними показниками і безоплатно.
— На отримання органів буде встановлена черга, окрім випадків родинного та перехресного донорства.
Важливо: до переліку осіб, які не можуть бути живими донорами належать: ув’язнені, іноземці та особи без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, особи з важкими психічними розладами, пацієнти, які мають важкі захворювання (які можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров’ю), вагітні, а також ті, хто раніше вже надав орган або його частину на трансплантацію.
Закон дасть можливість розпочати пілотний проект з пересадки нирки, який апробують на базі діючих в Україні Центрів трансплантації: у Києві, Харкові, Дніпрі, Львові, Одесі та Запоріжжі.
