Коли Діва Марія разом із Йосипом принесли Ісуса до храму, їх зустрів там старий священик Симеон, який чекав на зустріч з Господом уже багато років. Згідно з Євангелієм від Луки, Симеон був богопослушною людиною, але й він не повірив у можливість народження Спасителя від Діви Марії. І тоді Дух Святий напророчив йому, що Симеон зможе вмерти лише тоді, як побачить народження Господа. Так і сталося, і праведний Симеон зміг одержати тепер вічний спокій. Перед смертю старець повідомив, що Немовля, яке йому нарешті судилося побачити, буде служити спасінню людей.

В народі зі Стрітенням пов’язували надії на весну. Вважалося, що в цей день зустрічається зима з весною. З цього приводу казали: «Прийшла громниця – зимі половиця», оскільки «В цей  день лютий до березня приїхав». Селяни цього дня, як правило, не працювали.

На честь Стрітення в церквах робили відправи, святили воду й свічки. Побутувало повір’я, що «громниці» (посвячені свічки) вельми помічні від грому. Їх спеціально тримали в господарствах і, коли надходила гроза, запалювали, щоб «грім хату не підпалив», а також давали в руки тим, хто помирав, коли читали відхідну. Це, на думку віруючих, значно полегшувало передсмертні муки і очищало людину від гріховних учинків.

Освячену цього дня у церкві воду використовували проти «пристріту». Нею кропили тварин і людей у найвідповідальніші моменти життя.