Стандарт передбачає, що все молоко залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти.

ДСТУ змінили в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Відповідно, в Україні мають залишитися тільки три сорти молока: екстра, вищий і перший. Проте спеціалісти запевняють, селянам хвилюватися не варто. Перехід до якісної сировини відбуватиметься поступово.

«Щоб зменшити  ту кількість яка поадає на переробні підприємства і збільшити якість і безпечність цієї сировини воно буде десь перспективно в розробці від 2 до 5 років десь наказом, зазначив перший заступник начальника Головного управління Держпордспоживслужби у Тернопілській області Володимир Богонос. Бо ДСТУ це не не обов’язково до виконання. Але якщо переробне підприємство хоче експортувати в євросоюз чи в  країни європи продукцію свою воно не повинне брати молока другого сорту».

Щоб покращити якість молока достатньо дотримуватися двох правил:

гігєни (гігєни тварини, а також людини, яка збирає молоко), а також правильне транспортування. Адже за словами спеціалістів, якщо свіжозібране молоко хоча б годину збергіатимуть у неналежних умовах, а саме не в холодильнику, воно одразу стає другого сорту.

В.о.  директора департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА Володимир Стахів каже, що влада започаткувала програму відшкодування коштів селянським господарствам за придбані доїльні апарати. Адже вони підвищують рівень гігієни збору молока, та полегшують людям працю.

«Доїльні апарати це один із шляхів підвищення якості продукції, - розповідає Володимир Стахів. І в області діє програма. В новому році ми виділили 300 тисяч гривень на відшкодування селянам купівлі доїльних апаратів. Один апарат вартує в межах 5 тисяч гривень».

Ключовими показниками якості молока є кількість умовних одиниць мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів на один кубічний сантиметр (100 в молоці екстра-ґатунку), соматичні клітини в одному кубічному сантиметрі молока (400 тисяч в молоці екстра-ґатунку). 100/400 – це порогові значення, при яких молоко допускається в переробку в країнах ЄС. Норми 1997 року, встановлені чинним стандартом, передбачають в рази більше допустиме забруднення для молока другого класу.

До слова, за минулий рік в Тернопільській області виробили 410 тисяч тон коров’ячого молока. 30 % з них – домашнє, тобто те, яке селяни передали на переробку підприємствам.