Тоді чоловік з місця події не втік, а негайно викликав швидку. Втім, травми виявилися несумісними з життям потерпілого. Чоловік 1987-го року народження помер на місці пригоди. Чому так сталося? Чому вантажники не керували рухом сміттєвоза, а сиділи в салоні вантажівки? Чому було знехтували ПДР та “Інструкцією з охорони праці”? Всі ці та інші запитання адресувалися як самому винуватцю фатальної ДТП, так і представникам фірми, де працював водій.
Свою вину в ході судового засідання водій визнав повністю. Він також додав, що тієї злощасної ночі на вулиці падав сніг, була погана видимість, тому його напарники й сиділи у вантажівці. Також підсудний визнав, що не мав би взагалі в таких умовах рухатися заднім ходом, втім, минулого не повернеш. Розкаюючись у вчиненому, він просив застосувати до нього п. “в” Закону України “Про амністію у 2016 році”, мовляв, у нього на утиманні є двоє малолітніх дітей.
Зрештою, зважаючи на ці обставини і на те, що винуватець ДТП на час її вчинення був тверезим, а загиблий ні, суд визнав винним водія сміттєвоза у злочині, передбаченого ч.2 ст.286 ККУ. Тим же вироком його звільнили від відбування покарання на підставі ЗУ “Про амністію у 2016 році”.
Щодо цивільного позову, то його задовольнили частково. Замість півмільйона гривень, які вимагала у якості моральної компенсації матір загиблого, підприємство “Альтфатер-Тернопіль” має відшкодувати родині загиблого 100 000 гривень. Наразі сторони ще мають можливість подати апеляцію у місячний термін, допоки вирок не набере законної сили.
