Історики називають цю дату і Днем Першої Незалежності, проголошеної роком раніше, у 1918-му. 100 років тому, 22 січня, в приміщенні Центральної Ради у Києві підписано Четвертий універсал, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою.
За словами історика, керівника наукового управління Українського інституту національної пам’яті Ярослава Файзуліна, серед українців поширене уявлення, що Соборність — це одномоментний акт. Втім, це далеко не так.
«Насправді це був тривалий процес. Перші заяви про необхідність об’єднання Галичини і Наддніпрянської України звучали ще в сере-дині XIX століття, коли майже одночасно про це заявили Кирило-Мефодіївське братство (1846) і Головна Руська Рада (1848), — розповідає Ярослав Файзулін. — Новий поштовх реалізації ідеї соборності дали Перша світова війна і розпад імперій, а також початок Української революції. Політики УНР і ЗУНР майже одразу після створення обох республік заявляли про необхідність їх об’єднання. Що й було реалізовано 22 січня 1919-го. Однак завершити процес формування єдиної держави завадила окупація українських земель сусідніми державами та суперечки між політиками обох таборів. А наслідком втрати соборності українських земель була втрата української державності».
Багато про це свято нам відомо з історії, екранів телевізорів та публікацій у ЗМІ, але це, погодьтеся, не завжди відкладається у пам’яті. Тож ми зібрали для вас найцікавіші факти, пов’язані з Днем Соборності:
1. Переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською ініціювали лідери саме Західноукраїнської Народної Республіки.
2. 1-го грудня 1918-го УНР і ЗУНР підписали «передвступний» договір про злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу.
3. Проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві.
4. В роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначали. Із утвердженням влади російських більшовиків ці «контрреволюційні свята» стерли із суспільної свідомості.
5. Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. Це була наймасовіша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців — понад 30 тис. осіб.
6. У 71 річницю Акту Злуки, 22 січня 1990 року, в Україні відбулася одна з найбільших у Центральній і Східній Європі масових акцій — «живий ланцюг» як символ єдності східних і західних земель та вшанування подій Української революції. Більше мільйона людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Києва до Львова.
І найголовніше:
7. Акт злуки був не випадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на українських землях, що були в складі різних держав.
У цей день українців закликають пам’ятати про ціну, яку доводиться платити за єдність та аналізувати й враховувати помилки минулого, без якого не було б і майбутнього. Соборність та незалежність для України в усі віки виборювали кращі сини й дочки України, чимало з них були знищені за проукраїнські погляди та непідкупну любов до Батьківщини.
Одним із таких борців був і наш земляк з Великого Глибочка Ярослав Стецько. Це був справжній ідеолог та провідник українського націоналізму, активний діяч ОУН-Б, перший заступник Степана Бандери, який з юних літ визначив вектор свого життя та займався визвольною діяльністю в ім’я України. Важко переоцінити його особистий внесок в ідею відновлення української державності, адже цим було наскрізь просякнуте все його життя.
Зрештою, повертаючись до дати 22 січня, не забуваймо і про те, що саме цього дня 2014-го року відкрився сумний рахунок героїв, які загинули під час Революції Гідності і яких згодом назвуть Небесною сотнею. Протистояння на вулиці Грушевського почалось ще 19 січня, бійці підрозділу «Беркут» заблокували вхід в урядовий квартал. Напруга наростала — майданівці палили шини, перекидали машини, кидали у «беркутівців» «коктейлі Молотова», у відповідь силовики застосовували сльозогінний газ і травматичну зброю, кидали світлошумові гранати, потім почали прицільно поливати людей з водомета. Бій, який тривав з різною активністю понад три доби, завершився 22 січня, коли «Беркут» пішов у наступ і відтіснив демонстрантів від Європейської площі. Того ж дня стало відомо і про перших, хто поліг на Майдані. Зранку 22 січня 21-річний Сергій Нігоян з Дніпропетровщини отримав смертельне поранення у голову. Згодом смертельне вогнепальне поранення в серце отримав 25-річний білорус Михайло Жизневський. Обидва були активістами Майдану і брали участь у протестах фактично від самого початку… Разом зі всією Україною, не змикаючи очей, за подіями на Майдані стежила уся світова спільнота, адже «у прямому ефірі» гинули десятки людей, сотні отримували поранення, центр столиці перетворився на криваве неконтрольоване побоїще…
Нам повік не забути людей, які здобували та продовжують здобувати мирне небо над країною, які і словом, і ділом відстоюють українські інтереси, які не боялися покласти життя за рідну землю. Вони — Герої України, які варті найвищого визнання та вічної вдячності прийдешніх поколінь…
Акт злуки став могутнім виявом волі українців до консолідації, свідченням їх самоідентифікації, становлення політичної нації. Це був реальний крок до об’єднання українських земель, який і сьогодні істотно впливає на національно-політичні процеси в Україні. День Соборності України — це нагадування про те, що сила нашої держави — в єдності українських земель. Ця дата є результатом споконвічної мрії українського народу про незалежну, соборну, національну державу.
