Читайте нас в соціальних мережах

Тернопільські старожили про великодні повір’я, обряди та народні прикмети

Неділя, 01 травня 2016 15:30
У кожного народу свої обряди, повір’я та звичаї – їх збирають продовж століть та передають із покоління в покоління. Тернополянка Марія Гайдук попри свій поважний вік (68 років) добре пам’ятає усе чого її ще малою вчила прабабуся.

- У наш час комусь це видасться дивним, але великодні звичаї дуже особливі і їх краще дотримуватися, інакше накличеш на себе якусь біду, - говорить пані Марія. – Найперше, що варто пам’ятати - суворо забороняється будь-яка домашня робота (звичайно, крім годування худоби і птиці). В цей день люди ходять в гості один до одного, гуляють, співають.

Особливе ставлення у давнину було до залишків святкової Пасхальної трапези.

- Всі залишки паски збирають і закопують у такому місці, де ніхто не ходить - щоб не топталися по святій; кидають на воду (у річку), щоб пішло за водою. Кістки з свяченого поросяти закопують, щоб не йшов град. Кістки з риби перетирають на порошок і п'ють від кольок. Сіль використовують як ліки від більма в худоби (вдувають в очі); дають корові, щоб краще їла. Хрін - ліки від зубів. Пшоно сипали курчатам, щоб не хапала їх сорока чи ворона. Маком обсівали корівники, щоб відьма корів не доїла (бо їй спочатку потрібно зібрати цей мак); обсипали подвір'я там, де був небіжчик, - щоб не приступав до будинку. Крейдою писали хрести на дверях, щоб нечиста сила не ввійшла до дому, зберігали як ліки «від печії»; обводили могили - щоб відьми не розкопували, - розповідає сестра пані Марії - Оксана Ткалик.

У чудодійну силу шкаралупи свячених яєць також свято вірять: шкаралупу від яєць чи писанок тримають на палицях на городі, щоб не заводилися в землі черв'яки; коли садять часник, то шкаралупи прикріплюють на двох встромлених у землю палицях, сподіваючись, що часник буде круглий, як яйце.

Як сонце сходить, люди похилого віку виходять на двір і дивляться, як сонце «грає». Кажуть, воно радіє, що «Христос Воскрес», і робиться то синім, то зеленим, то червоним.

Після довгого Великого посту молодь влаштовувала справжні народні гуляння та розваги. На Великдень усі мають веселитися, а хто сумуватиме цього дня, то й увесь рік так проведе.

Пропонуємо нашим читачам також ознайомитися із великодніми повір’ями:

Три дні в церкві правиться святкова служба. Якщо хто хоче навчитися якого ремесла, повинен на перший день Пасхи йти до церкви, і коли священик вперше скаже: "Христос воскрес!", то тихо відповісти: якщо хоче навчитися шити - «голка в руках»; майструвати - «сокира в руках»; т.д.

Дівчата, щоб вийти заміж повинні були під час церковної служби на Великдень потрібно сказати про себе: «Воскресіння Христове! Пошли мені нареченого холостого! ».

Якщо дитина народилася в пасхальну неділю, то вона неодмінно стане відомою, знаменитою людиною. Той же, хто народився на пасхальному тижні, буде мати міцне здоров’я.

Хороша прикмета на Великдень почути зозулю – це віщує поповнення в сімействі, а молодим дівчатам – швидке заміжжя.

Дівчата в цей день наводили красу – освячене червоне пасхальне яйце клали у воду, а потім цією водою вмивалися.

Жінка, у якої ніяк не виходить завагітніти, на Великдень повинна поставити поруч із собою зайву тарілку покласти туди шматочок паски зі словами: “Паска для діточок!”. Після трапези цей шматочок кришили птахам.

Мами захищали своїх дітей таким чином – починаючи з Великодня і тиждень потому малюкам натщесерце давали спочатку шматочок освяченого паски і лише потім тільки годували іншою їжею.

Народні прикмети:

- На Великдень повинна бути така сама погода, що й на Благовіщення.
- Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.
- Якщо хмарно і накрапає дощик, то буде гарний врожай.
- Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон.
- Якщо на Великдень небо ясне та сонце грає — до багатого врожаю та теплого літа.
- Якщо на другий день Великодня ясна погода — літо буде мокре, якщо хмарна — літо буде сухе.


ОСТАННІ НОВИНИ

Додати коментар



ЗАРАЗ ОБГОВОРЮЮТЬ