Законодавство передбачає два конкретні випадки, однак для кожного з них є свої умови, пише ТСН.ua.

Перший випадок — догляд за дитиною до трьох років. Період перебування у декретній відпустці можуть зарахувати до страхового стажу одного з батьків, найчастіше матері.

«Період перебування в декретній відпустці зараховується до страхового стажу одного з батьків (зазвичай матері)», — йдеться у матеріалі ТСН.ua.

Водночас батько або мати в цей період не повинні працювати офіційно, а також мають отримувати державну допомогу при народженні дитини або по догляду за нею. Підтвердити такий період можна на підставі свідоцтва про народження дитини.

Другий випадок — догляд за людиною, яка потребує постійної сторонньої допомоги. Стаж можуть зарахувати тим, хто доглядає за людиною з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю, особою віком від 80 років або людиною молодшого віку, якщо лікарсько-консультативна комісія підтвердила потребу в постійному сторонньому догляді.

Для цього доглядач має бути працездатного віку, не бути пенсіонером, не мати власної інвалідності та не працювати офіційно. Крім того, необхідно оформити й отримувати щомісячну компенсацію за надання послуг з догляду на непрофесійній основі.

«Компенсацію від органів соцзахисту повинен отримувати саме доглядач, а не людина, яка потребує догляду», — зазначається у повідомленні ТСН.ua.

Якщо ж виплату оформлено на самого підопічного, страховий стаж для людини, яка здійснює догляд, зарахований не буде.

Тож сам факт перебування у декреті чи догляду за іншою людиною ще не гарантує зарахування страхового стажу — важливо, щоб були виконані передбачені умови та належно оформлені відповідні виплати.