"Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Андрій вирішив долучитися до війська.«Я розумів, що не буде якогось іншого вибору. Потрібно йти і працювати за нашу державу", – згадує військовий.

Свій бойовий шлях він розпочав як піхотинець на Запорізькому напрямку. Згодом опанував роботу з безпілотниками: спершу керував дронами «Мавік» та «Аутел», а пізніше самостійно навчився пілотувати FPV-дрони. Нині його основне завдання – виявлення та ураження сил противника з повітря.

Один із найважчих епізодів служби, за словами військового, стався під час масованого ворожого штурму. Тоді його група до вечора утримувала позицію, щоб забезпечити відхід інших підрозділів, після чого через нестачу боєкомплекту була змушена відступити на запасні рубежі.

Для Андрія побратими стали другою сім'єю.

"Це також сім'я. Це люди, яким ти можеш довіритися, які довіряються тобі. І саме головне – життя довіряємо", – каже сержант.

Удома на захисника чекають мама, брати, сестри, дружина та двоє дітей. Він зізнається, що найважче під час служби – тривала розлука з рідними.

Попри всі випробування, військовий вже зараз говорить, що після перемоги планує продовжити службу.

"Я думаю, що продовжу далі військову службу. Я вже просто настільки втягнувся, що на звичайній роботі, як раніше ходив, я вже не бачу себе", – зазначив Андрій.